Геоцентрична система світу
2792
Нині в тематичному розділі «Всесвіт» така кількість статей: 40
Астероїди
(від грец. ἀστεροειδής – зоряний, зореподібний) – небесні тіла, що рухаються навколо Сонця еліптичними орбітами й відрізняються від 9-ти великих планет малими розмірами (діаметр до 1000 км)....
В. Г. КручиненкоАтмосфера
(від грец. ἀτμός – пара і σφαῖρα – куля, м’яч) – газоподібна оболонка Землі та інших небесних тіл (див. Атмосфера Землі); одиниця тиску. Нормальна, чи фізична, А. (позначається атм) дорівнює...
В. А. ДячукБолід
(від грец. βολίς (βολίδος) – метальний спис) – яскравий метеор, блиск якого при спостереженні з Землі перевищує блиск планети Венера. Тому яскраві Б. можна спостерігати і вдень. Б. – тверді...
В. Г. КручиненкоВенера
– дpуга за відстанню від Сонця планета Сонячної системи. Названа на честь давньоpим. богині кpаси й кохання. Астpономічний знак планети – ♀. Її можна спостеpігати відpазу після заходу Сонця на...
І. Б. ВавиловаГаллея комета
– мале тіло Сонячної системи; перша комета, для якої обчислено орбіту, періодичність появи поблизу Сонця, а також досліджено ядро. Обчислення орбіти здійснив Е. Галлей, опублікувавши їх 1705 у...
А. О. КорсуньГеліоцентрична система світу
– вчення, за яким центральним тілом нашої планетної системи є Сонце, а Земля та інші планети цієї системи, рухаючись навколо Сонця, обертаються і навколо своїх осей. Уявлення про рух Землі у...
І. А. КлимишинГеоцентрична система світу
– уявлення, за яким Земля перебуває нерухомо у центрі Всесвіту, а Сонце, Місяць і планети рухаються навколо неї (інша назва – антична система світу). Окремі варіанти Г. с. с. розробили...
І. А. КлимишинГравітація
(від лат. gravitas – вага, тяжіння) – універсальна взаємодія між усіма видами матерії, взаємне притягання тіл у Всесвіті. Ін. назва – Всесвітнє тяжіння. Залежно від величини сили і швидкості...
А. П. КудінДоба
– проміжок часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. Залежно від того, яку точку (чи об’єкт) на небі взято за поч. відліку, відрізняють зоряну і сонячну Д....
Я. С. ЯцківЗбурення руху небесних тіл
– відхилення руху небесного тіла від руху за законами Кеплера під дією сил з боку інших тіл, не враховуючи центрального тіла. Причинами З. р. н. т. можуть бути гравітац. впливи ін. небесних...
А. О. КорсуньЗемля
– третя від Сонця планета Сонячної системи. Астрон. знак ⊕ або ♁. Це поки що єдина планета Сонячної та ін. планетних систем, на якій відоме життя. За сучас. космогоніч. уявленнями З....
Я. С. ЯцківЗорі
– самосвітні космічні об’єкти, у надрах яких ефективно відбуваються чи відбувалися термоядерні реакції перетворення водню на гелій або гелію на вуглець за високих температур у внутрішніх...
Г. У. КовальчукКислотні опади
– усі види опадів атмосферних (дощ, град тощо), які містять забруднюючі речовини в сухому й рідкому станах. Термін «кислотний дощ» уперше застосував англ. хімік Р. Сміт, який ще у 19 ст....
О. О. Косовець-СкавронськаКлімат
– багаторічний режим погоди, зумовлений сонячною радіацією, її перетворенням у діяльному шарі земної поверхні та пов’язаною з нею циркуляцією атмосфери й океанів і характерний для певної...
В. М. Бабиченко, Л. М. Гущина, Н. В. НіколаєваКомети
(грец. χομήτης, букв. – волохатий, від χόμη – волосся) належать до малих тіл Сонячної системи. На відміну від астероїдів і величезної кількості метеоритних тіл, що заповнюють міжпланетний...
К. І. ЧурюмовКосмічна погода
– 1) комплекс природних явищ космічного походження, що впливають на роботу технічних систем і стан організмів (переважно здоров’я людей); 2) науковий напрям, розділ фізики космосу, що...
О. К. Черемних, І. О. Кременецький, О. С. ПарновськийКосмічне сміття
– залишки космічних об’єктів, що відпрацювали свій цикл і використали ресурс, але залишились у космосі, оскільки їхнє повернення на Землю чи знищення економічно неефективні або технічно...
Н. Р. МалишеваКосмічний комплекс
– сукупність функціонально пов’язаних космічних апаратів (КА) і наземних об’єктів, призначених для виконання завдань в космосі самостійно або в складі космічної системи. КА – заг....
О. П. ФедоровКосмічний радіозв’язок
– будь-який радіозв’язок, при якому використовують одну або декілька космічних станцій, один або декілька супутників Землі. К. р. є одним із технічних складників сучасних...
М. Ю. Ільченко, М. О. КоломицевКосмос
Поняття «К.» (від грец. – устрій, порядок, світ) має декілька значень: весь фізичний Всесвіт, коли його розглядають як єдине ціле; простір поза межами Землі та її атмосфери (космічний...
О. К. Черемних, Я. С. ЯцківМагнітна буря
– збурення геомагнітного поля тривалістю від декількох годин до декількох діб, яке виникає внаслідок взаємодії магнітосфери Землі зі збуреними потоками сонячного вітру. Необхід. умовою...
В. Г. БахмутовМагнітосфера землі
– зовнішня, найбільш мінлива оболонка Землі (див. також Магнітосфера планети). Вона є результатом взаємодії гол. магнітного поля Землі, джерелом якого є струми у ядрі Землі, зі змін. соняч....
В. Г. БахмутовМагнітосфера планети
– частина простору навколо планети (див. також Магнітосфера Землі). У ній переважає магнітне поле планети або поле, яке виникає навколо планети внаслідок взаємодії з соняч. вітром –...
Я. С. ЯцківМала і Велика Ведмедиці
– сузір’я північної півкулі неба. Пл. Малої Ведмедиці (М. В.; лат. Ursa Minor, UMi) складає на небес. сфері 256 квадрат. градусів. У цьому сузір’ї – 29 видимих неозброєним оком зір. Окрасою і...
Г. У. КовальчукМалі тіла сонячної системи
Тривалий час ними вважали астрономічні об’єкти із прямим обертанням по орбіті навколо Сонця, що не є ні великими планетами, ні кометами, а терміни «астероїди» і «малі планети» були...
А. П. ВідьмаченкоМарс
– четверта за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи. Названа на честь давньорим. бога війни Марса. Планета обертається навколо Сонця по орбіті з великою піввіссю 1,524 астроном....
А. П. ВідьмаченкоМаса
– фундаментальна фізична величина, що визначає інерційні та гравітаційні властивості тіл – від макроскопічних об’єктів до атомів і елементарних частинок – у нерелятивістському...
В. А. ОдаричМеркурій
– найближча до Сонця планета Сонячної системи. Небесно-мех. характеристики М.: велика піввісь 0,466 астроном. одиниць, ексцентриситет 0,20563, сидерич. період 87,96934 земних діб, синодич. період 115,9...
А. П. ВідьмаченкоМетеор
(від грец. μετέωροζ – той, що перебуває зверху, у повітрі) – явище короткочасного спалаху, що виникає в атмосфері, коли до неї з міжпланетного простору потрапляє тверда частинка, зазвичай,...
І. П. КрячкоМетеорити
(від грец. μετέωροζ – той, що перебуває зверху, у повітрі) – тверді космічні тіла, що впали на поверхню великих і малих космічних об’єктів. Часто використовують назви: аероліти, ураноліти,...
Г. У. Ковальчук
Популярні статті розділу
ВСЕСВІТ
-
-
Астероїди
2743
-
Атмосфера
2456
-
Космос
2435
-
Геліоцентрична система світу
2339
-
Венера
1917
-
Зорі
1662
-
Мала і Велика Ведмедиці
1596
-
Кислотні опади
1564
-
Клімат
1422
-
Метеор
1417
-
Земля
1222