Літера Е

Нині в енциклопедії така кількість статей на літеру «Е»: 678

Е

– сьома літера української абетки. Є в інших алфавітах, створених на кириличній і латинській графічних основах. Назва літери «е» вживається як іменник середнього роду. Буває велика і мала,...

М. Г. Железняк<span style="font-family: izhitsa, serif;"></span>

(справж. – Остапенко Андрій Вікторович; 17. 03. 1977, Вільнюс) – естрадний співак, актор. Навч. у Нац. муз. академії України (1995–99), закін. істор. факультет Нац. пед. університету (1998) у Києві....

Н. П. Потушняк

Ебель Жан-П’єр-Мішель

(Ebel Jean-Pierre-Michel; 25. 01. 1920, містечко Бітвеллер, Франція – 20. 06. 1992, м. Страсбурґ, Франція) – французький біохімік. Іноз. чл. РАН (1982), АНУ (1991). Закін. Страсбур. університет, де й працював (від 1962 –...

В. М. Палій

Ебергард Андрій Авґустинович

(09. 11. 1856, Греція – 09. 04. 1919, Петроград, нині С.-Петербург) – військовик. Адмірал (1913). Закін. Мор. кадет. корпус (С.-Петербург, 1879). Від 1903 – флаг-капітан нач. ескадри Тихого океану. Учасник рос.-япон....

Л. В. Гриневич

Ебергардт Пйотр

(Eberhardt Piotr; 27. 12. 1935, Варшава – 10. 09. 2020, там само) – польський економгеограф, соціолог, демограф. Доктор габіліт. (1977), професор (1994). Закін. Варшав. університет (1960). Відтоді працював в Інституті...

О. Г. Кучабський

Еберс Борис Мойсейович

(15. 08. 1889, Одеса – 11. 11. 1971, там само) – живописець. Член СХУ (1945). Закінчив Одесьске художнє училище (1911), навчався у С.-Петербурзькій АМ (1912–13; викл. К. Костанді, Г. Ладиженський). Працював в Одесі:...

С. Г. Крижевська

Еберт Макс

(Ebert Max; 04. 08. 1879, м. Стендаль, Німеччина – 15. 11. 1929, Берлін) – німецький археолог. Член Всеукр. археол. комітету ВУАН. Студіював германістику й історію в Іннсбруці, Гайдельберзі, Галле та Берліні....

Г. Ф. Крикун

Ебіч Юрій Рахмієльович

(27. 01. 1943, м. Івдель Свердлов. обл., РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (1992), професор (1995). Закін. Дніпроп. хім.-технол. інститут (1967), де відтоді й працює (нині Укр. хім.-технол. університет): від 1993 –...

Ю. М. Ващенко

Евакуація

(лат. evacuatio, від evacuo – спорожнюю) – вивезення людей, тварин і матеріальних цінностей з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога або стихійного лиха; поранених, хворих, полонених,...

О. П. Реєнт, О. Є. Лисенко, В. П. Філіпишин, В. Л. Савицький, В. І. Шапаренко

Евапорити

(від лат. evaporo – випаровую) – мінерали, які утворюються внаслідок випаровування розчинів. Переважна більшість Е. виникла в мор. басейнах (в арид. і напіварид. кліматич. зонах). Вони можуть...

А. Я. Радзивілл

Евдемонізм

(грец. εὐδαιμονία – щастя, блаженство) – етичний принцип, згідно з яким щастя є основною та кінцевою метою людських прагнень, критерієм моральної діяльності. Передумовою Е. була критика...

С. О. Кисельов

Евенбах Євгенія Костянтинівна

(17. 08. 1889, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 18. 07. 1981, Ленінград, нині С.-Петербург) – графік і живописець. Член СХУ (1974). Закін. Катеринослав. жін. гімназію (нині Дніпропетровськ, 1907), навч. у рисув....

Л. В. Тверська

Евенбах Семен Маркович

(08(20). 04. 1870, Харків – 31. 01. 1937, Київ) – художник театру. Закін. Харків., згодом Одес. рисув. школи. 1889–1900 – художник-декоратор Харків. опери; 1901–16 – художник-постановник Київ. опери, де оформив...

В. Т. Габелко , В. Г. Мудрик

Евенсон Олександр Мойсейович

(05(17). 05. 1892, Житомир – 1919, Київ) – шахіст. Майстер (1913). Навч. в Університеті св. Володимира (Київ). Призер великого (3-є м.), малого (4-е м.) шах. чемпіонатів Києва (обидва – 1910). Переможець Всерос....

Г. А. Рудницький

Еволюційна ембріологія

– наука про закономірності еволюційних перетворень в онтогенезі живих істот у цілому та окремих складових цього процесу. Засн. Е. е. – Е. Геккель і Ф. Мюллер, а також вітчизн. дослідники О....

С. М. Гарматіна, А. С. Пустовалов

Еволюціонізм

(від еволюція) – напрям у соціокультурній антропології, етнології та етнографії; теорія розвитку людства від простих форм соціальних організацій первісних колективів до сучасних складних...

С. П. Павлюк

Еволюція

(лат. evolutio, від evolvo – розгортаю) – уявлення про зміни в природі і суспільстві, їх закономірності й скерованість. Стан будь-якої системи розглядають як наслідок змін її поперед. станів....

Д. М. Гродзинський

Евристика

(грец. εὑρίσϰω – знаходжу) – галузь знання, що вивчає творчу діяльність, визначає шляхи відкриття нового в ідеях, судженнях, способах діяння. У Стародав. Греції Е. була відома як метод навч.,...

М. І. Козак, В. С. Муха

Европа

– журнал. Виходить від 2007 у Києві щомісяця як громад. ініціатива незалеж. журналістів, фінансується переважно об’єдн. «Укр. адвокат». Засн. і видавець – О. Башук. Осн. мова – українська, а...

О. Г. Башук

Евтаназія

(від грец. εὖ – добре, υάνατοζ – смерть) – навмисне позбавлення життя безнадійно хворої людини з метою припинення її страждань. Е. розглядають у філософії, мед. та юрид. деонтології, практ....

В. П. Заблоцький

Евфемізм

(грец. εὐϕημισμός – пом’якшений вислів) – слово або вислів, що вживають для непрямого, прихованого, пом’якшеного чи ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість їх прямої...

О. О. Тараненко

Егалітаризм

(від франц. égalité – рівність) – принцип організації соціальних відносин у державі та суспільстві на засадах рівного економічного, передусім майнового, стану громадян. Такого стану, на...

Є. І. Суїменко

Еґан Едмун

(Egán Edmund; 13. 07. 1851, містечко Чакторня, Австро-Угорщина, нині Чаковець, Хорватія – 20. 09. 1901, Ужгород) – угорський економіст. З походження шотландець. Навч. у Вищій екон. школі в Галле (Німеччина),...

М. І. Мушинка

Еґберт Ян

(Egbert Jan; 26. 05. 1941, Берлін) – німецький політолог. 1961–69 вивчав історію, географію, політологію та педагогіку в навч. закладах м. Марбурґ, Берліна та Братислави. 1969 здобув ступ. д-ра філософії у...

А. І. Кудряченко

Егізм Борис Ісакович

(справж. ім’я – Борух; 30. 07(11. 08). 1869, Одеса – 1946, Вільнюс) – живописець і графік. Член Товариства пд.-рос. художників (1893), Товариства ім. К. Костанді (1922), СХ Литов. РСР (1944). Навч. в Одес. рисув....

Т. А. Галькевич, С. Г. Крижевська

Егізм-Тинах-1

– карстова порожнина у Гірсько-Кримській карстовій області, на Карабі-яйлі. Протяжність 255 м, глиб. 60 м. Утвор. у вапняках. Вхід знаходиться у карст. лійці на дні сухої долини Егіз-Тинах....

Ю. І. Шутов , Г. М. Амелічев

Его...

(лат. еgo – я) – частина складних слів, що вказує на виділення власної особи та підкреслення своєї значущості, напр.: егоїзм, егоцентризм.

Егоїзм

(франц. égoїsme, від его…) – ціннісна орієнтаціяї суб’єкта, яка полягає у переважанні в його діяльності та поведінці корисливих особистих потреб при ігноруванні інтересів інших людей і...

М. М. Заброцький, А. С. Лобанова

Егопсихологія

(від его… і психологія) – один із напрямів психоаналізу, який досліджує проблеми людського «Я». Виникла як реакція на ортодоксал. фройдизм. На відміну від останнього, де осн. роль у...

М. М. Заброцький

Егоцентризм

(від его… і центр) – зосередженість особистості на власних цілях, прагненнях та переживаннях і неспроможність внаслідок цього сприймати іншу людину як відмінну від себе особистість. На...

М. М. Заброцький, М. Л. Смульсон

Стор. 1 із 23 1 2 3 Вперед

Літера Е

Популярні статті на літеру Е