(02. 12. 1919, с. Стара Збур’ївка, нині Голопристан. р-ну Херсон. обл. – 21. 03. 2006, С.-Петербург) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1938, на фронті від квітня 1942. Закін. Батай. військ. авіац. школу (1940),...
(02. 12. 1927, с. Харламово Костром. обл., РФ) – майстриня художнього текстилю. Закін. Ленінгр. вище худож.-пром. училище (нині С.-Петербург, 1954). Працювала 1954–59 художником Київ. шовк. комбінату, де створила малюнки для вибивних платтяних тканин: «Листя», «Народна» (обидва – 1955), «Водяні...
(02. 12. 1925, с. Роздори Лозів. р-ну, нині Харків. обл. – 08. 09. 1977, Чернівці) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди. На фронті від 1942. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра в р-ні с. Глібівка Вишгород. р-ну Київ....
(02. 12. 1918, с. Грузьке, нині Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. – 20. 06. 1993, Кіровоград) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944 – двічі, 1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1939, на фронті від вересня 1941. Відзначився під час боїв побл. м....
(02. 12. 1946, с. Очеретувате Семенів. р-ну Полтав. обл.) – співак. Заслужений артист УРСР (1976). Закін. Київську консерваторію (1972). Від 1973 – соліст Ансамблю пісні і танцю Київ. військ. округу, 1979– 83 та 1989–91 – Київ. філармонії, 1983–89 – Ансамблю пісні і танцю Групи рад. військ у...
(02. 12. 1924, м. Дальнереченськ Примор. краю, РФ – 08. 08. 1979) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1942, на фронті від серпня 1943. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра у с. Неданчичі (Ріпкин. р-н...
(02. 12. 1924, с. Крамарове Хмелівського р-ну, нині с. Миролюбівка Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл. — 02. 12. 1986, Миколаїв) — військовик. Повний кавалер ордена Слави (1945 — двічі, 1958). Бойові нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. В армії від березня 1944. З боями пройшов від...
(02. 12. 1935, с Казанка, нині смт Микол. обл. – 14. 09. 2015, Харків) – тренер (гімнастика спортивна). Заслужений тренер України (1990). Закін. Краснодар. пед. інститут (РФ, 1964). Від 1984 працював тренером Харків. школи вищої спорт. майстерності. Серед вихованців – А. Сайфулін, Ю. Кальцов, О....
(02. 12. 1926, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 16. 05. 1998, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1946). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1943. Відзначився у квітні 1945 під час штурму Берліна. Після війни демобілізов. Мешкав і...
(02. 12. 1948, с. Заясне Ківерців. р-ну Волин. обл.) – тренер (спортивна гімнастика). Заслужений тренер України (1991). Закін. Черкас. пед. інститут (1973). Відтоді до 2005 працювала у СДЮШОР «Динамо» (Херсон). Серед вихованців – Т. Лисенко. С. К. Фомін
(02. 12. 1956, Хмельницький) – тренер (вільна боротьба). Заслужений тренер України (1997). Тренер Хмельн. ДЮСШ. Серед вихованців – Т. Комарницька, Ю. Войтова. Створив у Хмельницькому школу вільної боротьби серед жінок (1991). В. П. Шеремета
(02. 12. 1950, м. Кременчук Полтавської обл.) — фахівець у галузі металооптики, спектральної еліпсометрії поверхні та оптичного матеріалознавства. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1996). Премія імені М. Барабашова НАНУ (1998). Закінчив Київський університет (1973), де 1974—90 та...
(02. 12. 1925, с. Мар’янівка, нині Софіїв. р-ну Дніпроп. обл. – травень, 2004, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – живописець. Член НСХУ (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. художнє училище (1951; викл. М. Панін). Працював художником, головою худож. ради Криворіз....
(02. 12. 1925, с. Роздори Лозів. р-ну, нині Харків. обл. – 08. 09. 1977, Чернівці) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Бойові та держ. нагороди. На фронті від 1942. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра в р-ні с. Глібівка Вишгород. р-ну Київ....
(11. 03. 1955, м. Буськ, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 02. 12. 2008, Львів, похований у рідному місті) — письменник, спортсмен. Член НСПУ (1991). Премія імені Ірини Вільде (2008, за роман «Нічний імператор»). Майстер спорту з бігу на 60 та 100 м (1975). Закінчив факультет автоматики...
(псевд.: І. М., Іван Ґор, Леон Ревізіоніста, Д. О. Свідник, Ігор Читач, Юрій Гордій, Дарко Вірник; 08. 07. 1952, Львів – 02. 12. 2017, там само) – журналіст, краєзнавець, громадський діяч. Член НСЖУ (2008), Національної спілки краєзнавців України (2008), Геогр. комісії НТШ (2015). Закін. Львів....
(15. 03. 1874, с. Денгофівка Таращан. пов. Київ. губ., нині Денихівка Тетіїв. р-ну Київ. обл.– 02. 12. 1932, Варшава) – живописець, художник театру, драматург, режисер. З походження поляк. Дитинство провів у родин. маєтку в с. Животівка Липовец. пов. Поділ. губ. (нині Оратів. р-ну Вінн. обл.). Від...
(23. 01 (04. 02). 1881, с. Верхнє, нині у складі м. Лисичанськ Луган. обл. – 02. 12. 1969, Москва) – радянський партійний діяч. Маршал Рад. Союзу (1935). Двічі Герой Радянського Союзу (1956, 1968). Герой Соц. Праці (1960). Державні та бойові нагороди. Від 1886 працював на Алчев. металург. заводі...
(24. 02(08. 03). 1894, м. Ансі, Франція – 02. 12. 1981, Москва) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1935, без захисту дис.), проф., академік АН СРСР (1958). Сталінcька премія (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Петрогр. університет (нині С.-Петербург, 1915). Працював 1919–24 у Держ....
(18. 10. 1915, Петроград, нині Санкт-Петербург — 02. 12. 2002, Київ) — фахівець у галузі автоматики. Доктор технічних наук (1959), професор (1967), академік НАНУ (1978). Заслужений діяч науки УРСР (1975). Державні премії СРСР (1980), УРСР (1973) та України (2000) в галузі науки і техніки, премії...
(Ламанский Владимир Иванович; 26. 06 (08. 07). 1833, С.-Петербург – 19. 11(02. 12). 1914, Петроград, нині С.-Петербург) – російський славіст, історик, громадський діяч. Учень І. Срезневського. Акад. С.-Петербур. АН (1899). Закін. С.-Петербур. університет (1854). Відтоді перебував на держ. службі....
(справж. – Ганна Гіршівна; 01. 11. 1917, Миколаїв – 02. 12. 1999, м. Арад, Ізраїль) – актриса. Народилася у сім’ї дир. євр. театру Г. Лисянського та актриси С. Дишліс. З 6-річ. віку грала у театрі батька. Серед перших актор. робіт – ролі у постановках за Шолом-Алейхемом. Закін. театр. студію при...
(13(26). 02. 1902, м. Льгов, нині Курської обл., РФ – 02. 12. 1963, Київ) – композитор, піаніст, музичний редактор. Член СКУ (1932). Закін. Київську консерваторію (1921; кл. фортепіано Ю. Турчинського, композиції – Б. Яворського), істор.-філол. факультет Київ. університету (1924). У 1925–35 –...
(17(29). 01. 1858, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 02. 12. 1935, Ленінград, нині С.-Петербург) – художник, гравер, медальєр. Герой Праці (1922). Член Товариства художників ім. А. Куїнджі. Навчався у Київській рисувальній школі М. Мурашка (1876–80), закінчив С.-Петербургську АМ...
(23. 04. 1941, Київ – 02. 12. 2022, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1989), член-кореспондент НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (1994, 2002). Закін. Київський університет (1963). Відтоді...
(20. 11. 1855, с. Верчани, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 02. 12. 1931, Львів) – культурно-освітній і громадський діяч, педагог. Доктор філософії (1885), медицини (1893). Вивчав зоологію у Віден. університеті та Держ. зоол. інституті в м. Трієст (Італія), навч. в Академії рільництва у м....
(19. 08. 1950, с. Пії Ржищівського, нині Обухівського р-ну Київської обл. — 02. 12. 2000, Київ, похований у рідному селі) — графік. Чоловік Катерини, батько Володимира Штанків. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член НСХУ (1985). Закінчив Київський художній інститут (1979; майстерня Т....
(08. 06. 1951, с. Грибовиця Іваничівського, нині Володимирського р-ну Волинської обл. — 02. 12. 2010, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1990). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1977). Відтоді працював в Інституті колоїдної хімії та хімії води НАНУ (Київ): від 1996 — провідний...
(24. 11. 1875, с. Сопич Глухів. пов. Черніг. губ., нині Глухів. р-ну Сум. обл. – 02. 12. 1958, Відень) – військовий діяч. Закін. Моск. університет (1897), Моск. військ. училище (1899), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі (1905). Брав участь у рос.-япон. війні 1904–05. Був старшим ад’ютантом...
(22. 10. 1925, с. Жабиня, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 02. 12. 2006, с. Великий Глибочок Терноп. р-ну Терноп. обл.) – фольклорист, етнограф, театрознавець, краєзнавець. Дійсний член НТШ (1998). Премії ім. В. Гнатюка (1989), ім. П. Чубинського (1992), ім. братів Б. та Л. Лепких (1999)....
(04(17). 06. 1908, містечко Олькеніки Вілен. губ., Росія, нині Валькінінкай Варен. р-ну, Литва – 02. 12. 1994, Єрусалим) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1951), професор (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. ІНО (1930). Працював відтоді у Київ. технол. інституті харчової...
(05. 03. 1933, с. Мала Олександрiвка Бориспіл. р-ну Київ. обл. – 02. 12. 2019, Київ) – матерiалознавець, політичний діяч. Доктор технічних наук (1974), професор (1979), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Народний депутат України (1990–94). Орден «За заслуги» 3-го...
(24. 09(06. 10). 1874, с. Вереміївка, нині Семенів. р-ну Полтав. обл. – 02. 12. 1962, Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – політичний діяч, економіст. Дійсний член УВАН у США. Навч. у протогімназії у Черкасах, Колегії П. Ґалаґана в Києві, С.-Петербур. університеті. Від 1898...
(1864, С.-Петербург – 02. 12. 1932, Прага) – вчений-агроном. Закін. Петров. с.-г. академію (1899). Управляв маєтками в Катеринослав. та Харків. губ., був дир. Харків. земел. училища. Згодом переїхав до Москви, де працював у земській агроном. службі. Від 1906 працював в агроном. службах Харків....
(Łempicki Stanisław; 25. 05. 1886, м. Кам’янка-Струмилова, нині Кам’янка-Бузька Львів. обл. – 02. 12. 1947, м. Краків, Польща) – польський історик літератури, освіти та шкільництва. Доктор габіліт. (1922), академік Польс. АН (1946). У 1904–11 вивчав історію, класичну філологію і право у Львів....
(20. 08(01. 09). 1868, м. Лубни, нині Полтавської обл. — 02. 12. 1940, Київ) — більшовицький діяч, економіст. Доктор економічних наук (1935), академік АН УРСР (1929) та Білоруської РСР (1934). Від 1889 навчався у Харківському університеті, звідки виключений на 2-му курсі, 1890—91 продовжив освіту...
(02(15). 05. 1904, с. Крутченська Байгора, нині Липец. обл., РФ – 02. 12. 1974, Одеса) – композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч. Професор (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Одес. муз.-драм. інститут (1932; кл. композиції П. Молчанова), де...
(01. 01. 1943, м. Хабаровськ, РФ — 02. 12. 2012, Київ) — фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла. Доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1993). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Премія імені О. Динника НАНУ (1995). Закінчив Дніпропетровський...
(23. 03. 1927, с. Котів, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 02. 12. 2003, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – історик. Чоловік М. Лабуньки. Дійсний член НТШ у США і УВАН. Навч. в укр. гімназії у Бережанах (1941–44), семінаріях УГКЦ у Німеччині (1946–48) та Нідерландах (1949–50), Мюнхен....
(18. 12. 1886, м. Бердянськ Таврій. губ., нині Запоріз. обл. – 02. 12. 1937) – історик. З походження німець. Вивчав історію в університетах Берліна й м. Базель (Швейцарія). 1911 опублікував у м. Галле (Німеччина) дис. на здобуття ступ. д-ра філософії «Russlands älteste Beziehungen zu Deutschland,...
(11. 04. 1934, с. Крилів, нині Дубенського р-ну Рівненської обл. — 02. 12. 2005, Київ) — літературознавець-методист, педагог. Доктор педагогічних наук (1989), професор (1990). Закінчив Кременецький педагогічний інститут (Тернопільська обл., 1956). Учителював; від 1960 працював у Національному...
(22. 07(04. 08). 1886, с. Киданівка Канів. пов., нині Богуслав. р-ну Київ. обл. – 02. 12. 1966, Київ) – орієнталіст, книгознавець, мовознавець і перекладач. Кандидат філологічних наук (1944). Закін. 1-у Київ. гімназію (1904), Інститут сх. мов у Москві (1910). Служив у конторі Держ. банку в Києві;...
(сценічний псевдонім — Тарапунька; 02. 06. 1919, Полтава — 02. 12. 1986, Ужгород, похований в Києві) — актор, режисер, сценарист. Народний артист УРСР (1960). Сталінська премія (1950). Член СКін УРСР (1958). Державні нагороди СРСР. Навчався на акторському відділенні Київського театрального...
(17. 06. 1923, Миколаїв – 02. 12. 2012, Чернівці) – художник театру, живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Член НСХУ (1964). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Батум. худож. технікум (Грузія, 1943; викл. В. Ілюшин). 1946–47 – декоратор Львів. театру опери та балету;...
(12. 11. 1935, м. Маріуполь Донецької обл. — 02. 12. 2021, Харків) — фахівець у галузі механіки. Доктор сільськогосподарських наук (1985), професор (1990). Премія РМ СРСР (1985). Державна премія України в галузі науки і техніки (1994). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2005). Закінчила Ждановський...
(15. 09. 1914, м. Балта, нині Одес. обл. – 02. 12. 1998, м. Кременчук Полтав. обл.) – архітектор, живописець і графік. Батько І. Вишинського. Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1939). Працював в архіт. майстернях Києва. Під час 2-ї світової війни потрапив у полон. 1941–45 перебував у фашист....
(15. 03. 1939, с. Мостовка Свердлов. обл., РФ – 02. 12. 1996, загинув у автомоб. катастрофі, похов. у Києві) – дипломат, перекладач, поет, публіцист. Мав ранг Надзвич. і Повноваж. Посла України (1992). Член НСПУ (1992). Закін. Моск. інститут міжнар. відносин (1962). У 1962–68 – 3-й, 2-й, 1-й...
(21. 09(03. 10). 1866, с. Манаєнки, нині Тульської обл., РФ — 02. 12. 1942, Одеса) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1906), професор (1914). Навчався у Московському університеті (1888—92), закінчив Юр’євський університет (нині м. Тарту, Естонія, 1896), де відтоді й працював. Водночас 1910—14...
(14. 12. 1938, м. Сталіно, нині Донецьк – 02. 12. 1990, Донецьк) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1990). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1982). Закін. Донец. політех. інститут (1962). У 1962–65 працював інж., інж.-конструктором Донец. бригади Харків. інституту...
(06. 09. 1939, Київ – 02. 12. 2017, м. Ірпінь, нині Бучан. р-ну Київ. обл.) – письменниця, журналістка. Дружина Д. Кулиняка. Член НСПУ (1977–2002). Літ. премія ім. Ірини Вільде (2012). Після закінчення (1962) біол. факультету Київ. університету 3 р. вчителювала. Потім працювала ред. у видавництві...
(01. 12. 1933, смт Ясинувата Авдіївського р-ну, нині місто Донецького р-ну Донецької обл. — 02. 12. 1998, Львів) — фахівець у галузі метрології інформаційно-вимірювальних систем. Доктор економічних наук (1983), професор (1985). Державна премія СРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закінчив...
(Плитæ Хадо; 26. 08(08. 09). 1908, с. Рук Тифліської губ., нині Дзауського р-ну, Південна Осетія, Грузія — 02. 12. 1966, м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, Північна Осетія—Аланія, РФ) — осетинський поет, перекладач. Державна премія імені К. Хетагурова (1972). Після закінчення Сталінірського...
(Дмитриев Александр Иванович; 02(14). 10. 1878, С.-Петербург – 02. 12. 1959, там само) – російський архітектор. Акад. архітектури (1912). Дійсний член Академії архітектури СРСР (1939). Закін. Інститут цивіл. інженерів (1900) та архіт. відділ. АМ (1903, майстерня Л. Бенуа; за проект концерт. зали...
(20. 01. 1934, Черкаси — 02. 12. 2022, там само) — фізик. Доктор технічних наук (1989), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закінчив Черкаський педагогічний інститут (1959). Працював 1960—63, 1975—90 у Дніпропетровському металургійному інституті (нині Дніпро); 1963—74...
(08(20). 04. 1873, Київ – 02. 12. 1939, там само) – геолог. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1899), де від 1900 й працював (згодом Київ. університет): хранитель мінералог. кабінету, професор кафедри мінералогії. Провадив дослідж. як співроб. Укргеолкому. 1928–30 – директор Укр. філії...
(12. 10. 1946, м. Гадяч Полтавської обл. – 02. 12. 2023, Львів) – актор. Народний артист України (1992). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1968; викладач Л. Олійник). Від 1969 працював у Першому академічному театрі для дітей та юнацтва (Львів). Сценічні образи актора точні за...
(31. 12. 1888(12. 01. 1889), м. Біла Холм. губ., нині Біла Підляська Люблін. воєводства, Польща – 02. 12. 1970, Київ) – лікар-фізіотерапевт. Брат В. Киричинського. Доктор медичних наук (1949), професор (1959). Закін. Університет св. Володимира в Києві (1912), де відтоді й працював. Під час 1-ї та...
(07. 09. 1919, с. Борщівка, нині Балаклій. р-ну Харків. обл. – 02. 12. 1993, Луганськ) – лікар нейрохірург. Доктор медичних наук (1972), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. фельдшер.-акушер. школу (1939) та мед. інститут (1951). Під час війни був фельдшером хірург. відділ....
(10. 06. 1904, м. Новоросійськ, Росія – 02. 12. 1961, Харків) – фахівець у галузі авіації. Кандидат технічних наук (1934). Закін. робітн. факультет у м. Краснодар (РФ, 1924), Донський політех. інститут (м. Новочеркаськ, РФ, 1930). Працював нач. навч. частини, заст. декана літакобудів. факультету...
(10. 12. 1918, с. Моделів, нині Радомишл. р-ну Житомир. обл. – 02. 12. 2006, Київ) – педагог. Доктор педагогічних наук (1973), професор (1974). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Київ. пед. інституті (1935–37), закін. Київ. університет (1940). Учителював. Працював відп....
(03. 01. 1930, с. Дуліби, нині Гощан. р-ну Рівнен. обл. – 02. 12. 2014, Львів) – історик, етнолог, джерелознавець. Батько В. Макарчука. Доктор історичних наук (1985), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Закін. Львівський університет (1956). Відтоді учителював; від...
(06. 06. 1947, Київ – 02. 12. 1994, там само, похов. у Каневі) – перекладач, культурно-громадський діяч. Син М. М. Біляшівського, онук М. Ф. Біляшівського. Член СЖУ (1992). Закін. Київський університет (1970). Працював перекладачем-референтом Міністерства меліорації та вод. господарства УРСР...
(05. 04. 1928, Вінниця – 02. 12. 2008, Одеса) – актор. Народний артист України (1993). 1-а премія Фестивалю театрів муз. комедії СРСР (Москва, 1968). Закін. Вище театр. училище ім. Б. Щукіна при Моск. театрі ім. Є. Вахтангова (1955). Працював у Челябін. муз.-драм. театрі ім. М. Горького (РФ,...
(Дмитревский Георгий Александрович; 09(22). 03. 1900, Москва – 02. 12. 1953, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський хоровий диригент, педагог. Професор (1939). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1946). Закін. Моск. консерваторію (1929; кл. О. Александрова), аспірантуру при ній (1931; кл. М....
(Zawiejski Mieczysław Leon; 21. 02. 1856, Краків – 02. 12. 1933, Венеція) – польський скульптор. Брат Я. Завейського. Золота медаль Заг. крайової виставки (Львів, 1894). Навч. в АМ Відня (1882–84) та Флоренції (1884–87). Працював у Флоренції, Нью-Йорку, Венеції, наприкінці 19 – на поч. 20 ст. – у...
(Вūga Kazimieras; 06. 11. 1879, с. Пажєге, нині Зарасай. р-ну, Литва – 02. 12. 1924, Кьоніґсберґ, похов. у Каунасі) – литовський мовознавець, лексиколог, лексикограф. Закін. С.-Петербур. університет (1912). Працював приват-доцент (від 1916), професор (1918–19) Перм. університету; проф. Томського...
(Zdziarski Stanisław; 17. 11. 1878, Тернопіль – 02. 12. 1928, Варшава) – польський славіст, історик літератури, фольклорист. Навч. у Львові. 1905–14 – доцент С.-Петербур. університету. 1915–16 ув’язн. австр. владою. 1918 повернувся до Львова. Істор.-літ. праці З. пов’яз. переважно із творчістю т....
(31.10 (13. 11). 1910, Харків – 02. 12. 1968, там само) – хімік-технолог. Доктор технічних наук (1967). Закін. Харків. хім.-технол. інститут (1935), де й працював (згодом Харків. політех. інститут, нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут»): асист., доцент кафедри технології жирів...
(1870 – 02. 12. 1941, м. П’ятигорськ, нині Ставроп. краю, РФ) – лікар-рентґенолог, хірург. 1898 отримав диплом лікаря. Працював у Євгеньєв. общині сестер милосердя в С.-Петербурзі. Під час 1-ї світової війни служив у Києві в упр. Червоного хреста Пд.-Зх. фронту. Від 1923 – зав. кабінету...
(07. 04. 1925, Київ – 02. 12. 1988, там само) – театрознавець. Канд. мистецтвознавства (1965). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1951). Працював зав. літ. частини Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка, ст. н. с. ІМФЕ АН УРСР (1962– 73), ст. викл., доцент, завідувач кафедри театрознавства...
(14. 01. 1896, с. Живачів, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 02. 12. 1973, Івано-Франківськ) — церковний діяч УГКЦ. Закінчив Коломийську гімназію (нині Івано-Франківська обл., 1917), Станіславську духовну семінарію (нині Івано-Франківськ). 1923 рукопокладений на священника....
(10(22). 09. 1888, м. Артвин, нині Туреччина – 02. 12. 1963, Сімферополь) – лікар-хірург. Доктор медицини (1926), професор (1935). Державні нагороди СРСР. Закін. Військ.-мед. академію у С.-Петербурзі (1914). Відтоді та під час 2-ї світової війни працював військ. лікарем. Від 1921 – у Кубан. мед....
(псевд. – Гліб Кременецький; 08. 11. 1910, м. Немирів, нині смт Яворів. р-ну Львів. обл. – 02. 12. 2000, м. Ов’єдо, шт. Флорида, США) – письменник, журналіст. Закін. Львівський університет (1934). Викладав у гімназіях міст Стрий і Яворів. Писав статті на пед., психол., літ. теми, оповідання для...
(24. 06. 1920, с-ще Васел, провінція Альберта, Канада – 02. 12. 2009, м. Едмонтон, провінція Альберта) – педагог, громадська діячка. Сестра В. Гавреляка. З походження українка. Закін. пед. училище в Едмонтоні (1938), здобула ступ. бакалавра (1963) та магістра (1966) освіти в Альберт....
(Wolf Christa; 18. 03. 1929, м. Ландсберґ, нині Ґожув Великопольський, Польща – 01. 12. 2011, Берлін, Німеччина) – німецька письменниця, критик. Член АМ НДР (1974). Літ. премії ім. Г. Манна (1964) та ім. Ґ. Бюхнера (1980), Національна премія НДР (1964), Австрійська державна премія за...
(14. 09. 1946, м. Котовськ, нині Подільськ Одеської обл. – 01. 12. 2025, Київ) – футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975), заслужений тренер України (2001). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2007, 2015). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2020)....
(29. 06. 1945, Житомир – 26. 11. 2025, Чернівці) – філолог. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Закін. Житомир. пед. інститут (1968). Працював учителем (1965–74); викл. у Коростишів. (Житомир. обл.) пед. училищі (1968–74); ст. викл., доцент Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1974–88);...
(29. 05. 1951, Київ – 25. 11. 2025, там само) – літературознавець і письменниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закінчила Київський університет (1975). Працювала у Київському музеї Лесі Українки (1975–2001): старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-дослідної та експозиційної...
(10. 03. 1940, с. Ганчова, Краківське воєводство, Польща — 23. 11. 2025, Тернопіль) – мистецтвознавець, культурно-освітній діяч і графік. Член НСЖУ (1984), НСХУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург,...
(11. 04. 1934, с. Крилів, нині Дубенського р-ну Рівненської обл. — 02. 12. 2005, Київ) — літературознавець-методист, педагог. Доктор педагогічних наук (1989), професор (1990). Закінчив Кременецький педагогічний інститут (Тернопільська обл., 1956). Учителював; від 1960 працював у Національному...
(25. 03(07. 04). 1902, Одеса – 02. 12. 1995, Харків) – віолончеліст, педагог. Закін. Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1929; кл. О. Штримера). Відтоді працював у Ленінгр. театрі опери та балету. 1933–40 – соліст, учасник квартету Одес. філармонії. 1944–52 – концертмейстер групи...
(23. 05. 1894, с. Любича Княжа Рава-Рус. пов., нині Любича Королівська Люблін. воєводства, Польща – 02. 12. 1975, м. Олбані, шт. Нью-Йорк, США) – громадська діячка. Дружина В.-Б. Лотоцького. Навч. у Перемишл. інституті для дівчат (нині Польща). 1912 переїхала до США. Здобула екон. освіту. Стала...
2 грудня 1970 Д. о. нагороджено другим орденом Леніна. У 1-й пол. 1970-х рр. масовим стало змагання труд....
2 грудня 1896 відбувся перший публічний кіносеанс у Харківському оперному театрі. Кінематографісти постали перед глядачами як носії нової міфології, кіно дедалі більше стверджувалося як основний виразник масової культури....
2 грудня 1919 голова МЗС А. Лівицький підписав декларацію про відмову УНР від земель на Зх. від р. Збруч....
2 грудня 1971 та стали його штуч. супутниками. Під час підльоту цих апаратів від них відокремилися капсули....
2 грудня 2021 рішенням КМ України прийнято постанову «Про внесення змін до Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал», що упорядковує процедуру сертифікації насіння відповідно до міжнар....
2 грудня 1918 передавав фінанс. органи (дирекції скарбових округів) місц. органам влади – повіт. комісаріатам....
2 грудня відправила у відставку уряд В. Януковича. Проте для чинного Президента Л. Кучми парламент. ухвали були лишень політ....
2 грудня 1981 року), журналіст (9 лютого 1982 року), конструктор, технолог (21 червня 1985 року), працівник сфери послуг, працівник народної освіти, діяч науки і техніки, працівник фізичної культури і спорту (20 квітня 1989 року)....
2 грудня 1942. Існує багато типів АР, всі вони мають т. зв. активну зону, в якій розміщується ядерне «пальне», що входить в конструкцію тепловидільних елементів (ТВЕЛ), уповільнювач та система регулювання....
2 грудня 1917 Сфатул Церій проголосив Б. демократ. молдав. республікою в складі Росії. 3 січня 1918 одинадцять румун....
2 грудня 1919 представники УНР і Польщі підписали проект Декларації, згідно з якою Польщі було віддано Холмщину, Полісся, Підляшшя, Західну Волинь і Східну Галичину....
2 грудня 1659 заснував тут слободу Н. С. Тоді ж було створ. Сироват. округу, до якої увійшли Н. С. (центр), Верхня Сироватка, Старе Село, Бобрик (нині с....
2 грудня 1919 у Варшаві на п’ятому засіданні переговорів А. Лівицький вручив польській стороні текст нової декларації, у якій польсько-український кордон встановлювався по річці Збруч, закріплюючи тим самим зречення Україною суверенних прав на Східну Галичину....
2 грудня 1962). У 1967–84 під час місій автоматичних міжпланетних станцій серій «Венера» (СРСР), «Venus» i «Mariner» (США) та косміч....
2 грудня (5 рятувальників) 2007. Після останньої аварії втрачено 60 % потужності підприємства, 20 км виробок затоплено, річний видобуток вугілля скоротився до 1,5 млн т (2009)....
2 грудня 1917. У ньому взяли участь 43 делегати: 3 представники рад селян. депутатів, 21 – волосних земств, 10 – сільс....
2 грудня 1922, а на другому до її складу кооптовано М. Василенка, В. Липського, П. Тутковського (обоє не брали участі у роботі за браком часу), Г....
2 грудня 2002), визначає порядок представлення і присвоєння звання, вручення нагороди, її носіння і зберігання....
2 грудня 1894 у Житомирі під егідою Волин. давньосховища старожитностей. Об’єднувало 12 почес. (зокрема архієпископ Модест, В....
2 грудня 1988. В. В. Овсієнко...