Казаков Валерій Миколайович

КАЗАКО́В Валерій Миколайович (15. 01. 1938, м. Бєлиничі Могильов. обл., Білорусь — 05. 05. 2019, Донецьк) — фізіолог. Доктор медичних наук (1971), професор (1973), академік НАМНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Герой України (2008). Премії ім. О. Богомольця (1982) та ім. В. Комісаренка (2000) НАНУ. Премія АМНУ (2004). Орден «За заслуги» 3-го (1998) і 2-го (2006) ступ. Закін. Вінн. мед. інститут (1961), де й працював 1961–70. У 1970–72 — завідувач кафедри фізіології Кемеров. мед. інституту (РФ); від 1972 — у Донец. мед. університеті: завідувач кафедри фізіології, 1975–85 — проректор з наукової роботи, 1985–2010 — ректор. Член Президії НАМНУ (від 2003). Віце-президент Укр. товариства нейронаук (від 1995). Почес. президент Укр. фізіол. товариства (від 2010). Головний редактор журналу «Архів клінічної та експериментальної медицини» (від 1993), «Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти» (від 2002), «Університетська клініка» (від 2005), «Українського журналу телемедицини та медичної телематики» (від 2003). Наукові дослідження: теор. та клін. нейрофізіологія, фізіологія дихання, центр. механізми регуляції гомеостазу, діагност. застосування динаміч. поверхн. натягу біол. речовин при терапевт. і онкол. захворюваннях. Визначив закономірності кортико-лімбіч. зв’язків як нейрофізіол. основи адаптив. поведінки людини; брав участь в обґрунтуванні концепції релей. функції таламуса.

Завантажити статтю