Казантип
КАЗАНТИ́П — півострів і мис на Азовському узбережжі Керченського півострова. У перекл. із тюрк. означає «дно казана». Розділяє Арабатську затоку на Зх. і Казантипську затоку на Сх. К. — викопний кільцевий риф, складений мшанковими вапняками. Зовн. примор. частина п-ова правил. овал. форми, представлена вапняк. грядою вис. до 106 м над р. м. У центрі К. — велика улоговина, вироблена в глинах. П-ів омивається водами Азов. моря, лише на Пд. з’єднаний із суходолом вузьким невисоким перешийком. На К. невеликі бухти чергуються з урвистими (до 30–40 м) берегами і пляжами, відділеними одне від одного скелястими мисами. Блоки мшанкових вапняків, повільно сповзаючи, утворюють кам’яні хаоси, оточені скелями та розкиданими в морі глибами. Це один із найкрасивіших субаквальних ландшафтів Криму. К. та його околиці були заселені з давніх часів. На Сх. мису — залишки антич. поселення 3–2 ст. до н. е. На К. і шельфі Азов. моря видобувають нафту і природ. газ. Деякий час на К. проводили міжнар. муз. фестиваль з однойм. назвою. 1998 на тер. К. створ. Казантипський природний заповідник.
Рекомендована література
- Казантип: Путеводитель. 1987;
- Клюкин А. А., Корженевский В. В. Крымское Приазовье. 2004;
- Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Заповедные ландшафты Тавриды. 2004 (усі — Сімферополь).