Кузнецов Володимир Вікторович
КУЗНЕЦО́В Володимир Вікторович (16. 09. 1969, Київ) — скульптор. Син Л. Кулябко-Корецької та В. Кузнецова. Член НСХУ (2000). Закін. Укр. АМ (Київ, 1996; майстерня В. Чепелика). На творчій роботі. Учасник всеукр., міжнародних художніх виставок від 1992. Основні галузі — монум. скульптура, пластика малих форм. Використовує бронзу, камінь, дерево, глину, лід, шоколад, пісок. Брав участь у створенні монументів Незалежності України у Києві (2001), «Молитва за Україну» у смт Батурин Бахмац. р-ну Черніг. обл. (2008).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Джерело» (Держ. істор.-культур. заповідник «Буша», с. Буша Ямпіл. р-ну Вінн. обл., 1989), «Переплетіння сердець» (1992), «Червоний вітер» (1993), «Колесо часу» (с. Германівка Обухів. р-ну Київ. обл.), «Поверхня Всесвіту» (обидва — 1994), «Форма–96» (Держ. музей-заповідник «Олеський замок», смт Олесько Буського р-ну Львів. обл., 1996), «Купальське колесо» (1997), «Охтирська відьмочка», «Жива та мертва вода» (обидва — 1998), «Джерело часу» (2000), «Смугастий вершник» (2002), «Спрага» (2003), «Як удома» (Пейзажна алея у Києві, 2011), «Вухастик» (2012); барельєфи — Б. Грінченка, А. Яковкіна (обидва — 2012); із шоколаду — погруддя Т. Шевченка, І. Франка та Лесі Українки, барельєф Р. Лижичко, фонтан (усі — 2007).
Рекомендована література
- Калачева Е. В Киеве «построили» самый большой действующий фонтан из шоколада // Комсомол. правда. 2007, 8 окт.;
- Козаченко Г. Скульптура малих форм // Слово Просвіти. 2010, 23–29 груд.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
