Залата Леонід Дмитрович
ЗАЛА́ТА Леонід Дмитрович (07. 01. 1928, с. Сиваське, нині смт Новотроїц. р-ну Херсон. обл. — 31. 08. 2009, Дніпропетровськ) — письменник. Брат Ф. Залати. Член НСПУ (1964). Закін. Дніпроп. університет (1956). Працював відп. секр. обл. г. «Молодий ленінець» (1955–59); гол. ред. книжк. видавництва «Промінь» (1959–60), Дніпроп. обл. комітету радіомовлення і телебачення (1960–66). Від 1966 — на творчій роботі. У прозі З. переважає гостросюжетна тематика, зокрема з подій 2-ї світової війни; у поезії — природа і людина, віра в силу людського розуму. Спільно з братом написав зб. оповідань «Мальчишки» (К., 1955) та «Обыкновенное дело» (Дн., 1957).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Полум’я в степу: Повість. 1959; Жили на світі дві подружки: Оповідання. 1960; Іду в небо: Вірші. 1966; Ущелина синіх туманів: Фантаст. оповідання. 1969 (співавтор); В один слід: Оповідання. 1971; Далеко в Арденнах: Роман. 1975; Вовчі ягоди: Роман. 1981; Без особливих прикмет: Повість. 1986; Особое задание: Повести, рассказы, очерки. 1987; Сиві коні на припоні: Оповідання. 1989; Рубаї. 2002; Сполохи в імлі: Поезії. 2006 (усі — Дніпропетровськ).
Рекомендована література
- Кодак М. З поля вічності // Жовтень. 1976. № 10;
- Широков С. Годы и расстояния // Радуга. 1977. № 12;
- Фролова К. Проти отруйних ягід зла // Зоря. 1986, 7 жовт.;
- Сливинський О. «Як зойк душі, як із небес наслання…» // ЛУ. 2006, 2, 10 берез.
Завантажити статтю
Людина 
