Зернова Катерина Сергіївна
ЗЕРНО́ВА Катерина Сергіївна (27. 03 (09. 04). 1900, Сімферополь — 23. 04. 1995, Москва) — художниця монументально-декоративного мистецтва, живописець і графік. Дочка С. Зернова. Заслужений художник РСФРР (1974). У Москві навч. у студії Ф. Рерберґа (1915–17), на фіз.-мат. факультеті Університету (1917–23), ВДХУТЕМАСі (1919–24; викл. І. Машков, О. Шевченко, Д. Штеренберґ). Член товариства станковістів (1928–32). Працювала в «Ізобригаді» — товаристві прихильників вироб. тематики. Викладала у Москві: в Інституті приклад. і декор. мистецтва (1945–53), Текстил. інституті (1953–72). Учасниця міських, обл., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1923. Персон. — у м. Магнітогорськ (Челяб. обл., РФ, 1935), Москві (1936, 1944, 1946–47, 1970), Кишиневі (1940), м. Щучинськ (Кокчетав. обл., Казахстан, 1942). Ілюструвала книги для моск. видавництв «Посредник», «Госиздат»; ж. «Друг детей», «Красная нива», «Пионер», «За пролетарское искусство». Створювала також пейзажі, портрети, натюрморти, монум.-декор. розписи, панно, мозаїки, ескізи костюмів. Творчість З. присвяч. революції, Червоній армії, новобудовам першої п’ятирічки, життю рад. людей. Авторка кн. «Будущему художнику об искусстве живописи: Записки преподавателя» (Москва, 1976). Окремі роботи зберігаються у ДТГ (Москва), Астрахан., Пензен. картин. галереях (обидві — РФ), Нац. музеї у Варшаві.
Додаткові відомості
- Основні твори
- монум.-декор. розписи для Крутиц. казарм (1920); панно «Рибні промисли» та «Північні промисли» (павільйон «Головриба» Всерос. с.-г. виставки, 1923), «Електромонтажники» (буд. виставка, 1944; усі — співавт.), «Матері світу» (1969, Інститут проктології), «Перемога» (1970, Будинок офіцерів), «Хліб» (1974, ПТУ № 19; усі — у Москві), «Мир переможе війну» (1975; військ. госпіталь, м. Одинцово Моск. обл.); розписи — «Неандертальці й кроманьйонці» (1962; Музей антропології); мозаїки — «Книга — пам’ять людства» (1966, Текстил. інститут), «Оборона Севастополя» (1967, Піонер. клуб ім. П. Нахімова), «Море і люди» (1974, Інститут океанології; усі — у Москві), «Мистецтво» (1967, Виставк. зал у м. Ялта, нині АР Крим); завіса «Мир» (1964, Інститут ядер. дослідж., м. Дубна Моск. обл.); ескізи костюмів до вистав моск. театрів — «За тих, хто в морі» Б. Лавреньова (1947, Малий театр), «Яблунева гілка» В. Добровольського та Я. Смоляка (1950; Театр ім. В. Маяковського); станк. графіка — серії: «Китайський театр» (1928), «Червоногвардійці Луганська» (1934); «Чорноморські промисли» (1929), «Танкісти на стрільбищі» (1931), «Лютневі дні у Петрограді» (1941); живопис — «Автопортрет» (1924; 1965; 1974), «Рибоконсервний завод» (1927), «Всеобуч» (1929), «Академік С. Зернов (Батько)» (1934), «Підсніжники» (1936), «Наші розвідники у бою» (1941), «Степ» (1943), «Академік С. Вавилов» (1944), «Мінер» (1945), «Гурзуф», «Вокзал» (обидва — 1947), «Н. Дурова (Нагорода)» (1948), «Вінок адміралу П. Нахімову» (1949), «Люберці. Килимарниці» (1956), «М. Лермонтов в ув’язненні» (1957), «Човни» (1965), «Художник Б. Шатилов» (1972), «Художник Г. Дервіз», «В. Зернова (Дочка)» (обидва — 1974), «Самовар» (1975), «Красивий букет», «Кавун та яблука» (обидва — 1985), «Весняні квіти й мушля», «Букет на синьому тлі» (обидва — 1986); серії — «Магнітобуд» (1935), «Молдавія» (1940), «Перший Прибалтійський фронт» (1944), «Севастополь. 1946 рік» (1946), «По Індії» (1958), «Круїз навколо Європи» (1960).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
