Екології Карпат інститут НАНУ

ЕКОЛО́ГІЇ КАРПА́Т Інститут НАНУ — науково-дослідна установа, що вивчає проблеми екології Українських Карпат. Засн. 1991 на базі Львів. відділ. Інституту ботаніки АНУ (створ. 1974). У структурі Інституту — відділи екосистемології з лаб. ґрунт. хімії та біохімії, популяц. екології з високогірним біол. стаціонаром «Пожижевська» у Чорногорі, екоморфогенезу рослин, охорони природ. екосистем. В Інституті функціонує гербарій (зареєстрований у міжнар. зведенні Idex Herbarium), який здійснює обмін з багатьма гербаріями європ. країн. Основні напрями наук. досліджень: комплексне вивчення екосистем і геосоціосистем Укр. Карпат та прилеглих територій, обґрунтування способів регулювання їхньої структури й керування екосистем. і геосоціосистем. процесами з метою оптимізації корис. функцій; удосконалення методів охорони біотич. та ландшафт. різноманітностей, забезпечення сталого розвитку карпат. регіону; з’ясування механізмів онтогенезу рослин, мінливості популяцій під впливом зовн. чинників. В Інституті працюють 40 н. с., з них — 1 академік НАНУ, 3 д-ри і 25 канд. н. Серед відомих науковців — А. Лазаренко, М. Голубець (1974–2007 — директор), С. Стойко, О. Демків, Й. Царик, Г. Жиляєв. Видає серій. темат. зб. «Наукові основи збереження біотичної різноманітності». Директори: М. Козловський (2007-20), І. Данилик (від 2020).

Завантажити статтю