Єрофеїв Іван Федорович

ЄРОФЕ́ЇВ Іван Федорович (26. 09(08. 10). 1882, с. Андрушівка, нині Погребищен. р-ну Вінн. обл. — 27. 11. 1953, смт Ворзель Києво-Святошин. р-ну, нині Ірпін. міськради Київ. обл.) — письменник, етнограф, фольклорист і літературознавець. Член «Плугу». Закін. Університет св. Володимира у Києві (1907). Викладав у ВНЗах Києва та Харкова. У 20-х рр. працював у Харкові на каф. історії укр. культури ВУАН, Музеї Слобід. України, співпрацював із Укр. комітетом охорони пам’яток культури. Збирав фольклорні та етногр. матеріали. Видав кн. «Українські думи і їх редакції» (К., 1910). Досліджував творчість Г. Сковороди, І. Котляревського, М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Грабовського, В. Чумака, історію укр. театру. Публікував маловідомі та архівні матеріали про сучасників Т. Шевченка, перекладачів, ілюстраторів «Кобзаря». Автор ст. «До питання про Кармалюка» // «Червоний шлях», 1924, № 6; «Шевченко й жінка» (1924), «Право жінки й матері у творах Шевченка» (1925), «До питання про старі українські міри, вагу та грошовий облік» // «Роботи з метрології» (Х., 1927, ч. 2), «Новий варіант малюнку “Козака-бандуриста”» // «Ювіл. зб. на пошану академік М. С. Грушевського» (К., 1928, т. 2), «Паніванівська легенда про Г. С. Сковороду» // «Мат. до етнології і антропології» (Л., 1929, т. 21–22), «Акакій Церетелі й Тарас Шевченко» (1945), «З історії першого виступу А. Олдріджа на петербурзькій сцені (Епізод із взаємовідносин Т. Шевченка з А. Олдріджем)» (1952); а також праць про літ.-мист. зв’язки народів колиш. СРСР; істор. повісті «Олекса Довбуш» (К., 1945); низки перекладів, зокрема 1928 драми «Любов Ярова» К. Треньова. Узяв участь в укладанні лат.-укр.-рос. «Словника медичної термінології» (К., 1948). Співупорядник кн. «Устим Кармалюк: Зб. документів» (К., 1948), до якої увів низку переказів, легенд, пісень у влас. записах та записах Т. Шевченка, В. Боржковського.

Завантажити статтю