Єсаулівка
ЄСАУ́ЛІВКА (у 18 ст. — Євдокіївка, Лук’янівка) — селище міського типу Антрацитівського району Луганської області. Знаходиться на р. Кріпенька (притока Міусу), за 80 км від обл. центру та за 12 км від залізнич. ст. Антрацит. Площа 4,6 км2. Насел. 1668 осіб (2001, складає 89,5 % до 1989), переважно українці та росіяни. Побл. с-ща проходить автомагістраль Ростов-на-Дону (РФ)–Харків. Вперше згадується у писем. джерелах бл. 1777 як слобода, яка належала вдові бригадира Війська Донського Євдокії Луковіній. Згодом ці землі викуплено осавулом Л. Лук’яновим, за військовим званням якого й названо насел. пункт. У 80-х рр. 18 ст. в околиці Є. розвідано родовища вугілля (масштабний його видобуток розпочато на поч. 20 ст.), 1827 знайдено поклади свинцю, 1867 — золота. У 1860-х рр. в Є. діяли винокурня, цегел. завод, водяний млин, вітряк. 1868 започатковано 3 щоріч. ярмарки. Через слободу проходила гол. дорога з Москви на Кавказ. Єсаулів. пошт. конторі підпорядковувались усі пошт. відділ. довколиш. сіл. Сюди з Рогозяної Балки за кореспонденцією приїжджав рос. письменник А. Чехов (згадує Є. в оповіданні «Щастя»). 1858 в Є. закладено (1861 освячено) церкву Преображення Господнього (у роки колективізації використовували як склад, згодом майже зруйнували; після 2-ї світової війни добудовано та переобладнано під клуб, нині Будинок культури). 1903 в Є. мешкало 1470, 1927 — 1584 особи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1921–23 — у складі Дебальцев. пов., 1923–31 — Дмитрів. р-ну. Від 1938 — смт. 1937–40 тут працювали збагачувал. ф-ка та шахта з видобування поліметал. руд тресту «Донбасполіметал». Від 18 липня 1942 до 22 лютого 1943 та від 27 лютого до 31 серпня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювало 290 жителів с-ща, з них 200 загинуло. Нині в Є. — заг.-осв. школа, дитсадок, Будинок культури, б-ка, фельдшер.-акушер. пункт, пункт вет. допомоги, база відпочинку. Є реліг. громада УПЦ МП. Побл. с-ща виявлено мезоліт. стоянку, поселення епохи бронзи та пізнього середньовіччя. Серед видат. уродженців — д-ри н. фахівець у галузі шахт. та підзем. будівництва П. Должиков, правознавець І. Куксін.