Дрінов Дельчо Петрович

ДРІ́НОВ Дельчо Петрович (18. 01. 1893, м. Панаґюріште, нині Болгарія — 11. 03. 1936, Київ) — мово­знавець. Племін­ник М. Дрінова. 1914 вступив до Софій. університету, продовжив навч. у Києві. Закін. Київський університет (1920), де й працював асист., викл., проф. пд.-словʼян. мов, від 1931 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту мово­знавства ВУАН. Ви­вчав болгар. говірки в Україні. Роз­робив т. зв. пролетар. болгар. орфо­графію, затв. 1930 колегією Наркомосу УСРР. Ініціатор і автор концепції створе­н­ня регіон. варіанта болгар. літ. мови на території України в 1920–30-х рр. Концепція базувалася на ідеї соц. природи мови та її звʼязків із су­спільством. Проте ро­зумі­н­ня без­посеред. залежності мовного роз­витку від зовн. соц. факторів при­звело до висновків стосовно пріоритетності мови панівного класу, що проти­ставляло комунікат. засоби антагоніст. класів в межах однієї нац. мови. Місц. болгар. мова, на думку Д., обслуговує потреби соц. і нац.-культур. будівництва в болгар. нац. р-нах і повин­на мати самост. функціон.-стиліст. систему, від­мін­ну від офіц. літ. мови Болгарії. Перша офіційно прийнята в Україні болгар. орфо­графія при­значена для засвоє­н­ня широкими масами сільс. насел., тому макс. на­ближалася до усної форми місц. мови. Традиц. морфол. принцип орфо­графії замінено фонетич., що зробило її більш до­ступною, полегшило засвоє­н­ня, але знизило комунікат. цін­ність у заг.-нац. континуумі. Проте проголоше­н­ня пере­моги єдиної штуч. заг.-люд. мови виявило без­пер­спективність за­знач. періоду нац.-мов. будівництва. Д. за­значав, що болгар. нац. культура в СРСР — нац. лише за формою, але соц. за змістом, тому журнали, газети й книги готують своїх читачів до зникне­н­ня нац. від­мін­ностей. Завдяки особливості ситуації, в якій літ. форма мови ви­вчалася аудиторією, що з дитинства засвоїла один із діалектів, Д. вважав, що потрібно засвоювати норми, від­штовхуючись від фонових знань. Після ви­да­н­ня низки під­ручників з болгар. мови Д. уклав граматику в 2-х ч. (ч. 1 — «Морфологія», Х.; К., 1933; ч. 2 — «Граматика. Синтаксис», Х.; К., 1934). Проте під­міна наук. лінгвіст. критеріїв політ. доктринами зробили концепцію вразливою стосовно різних політ. міфів. Д. було звинувачено у місц. націоналізмі. Автор під­ручників болгар. мови для серед. школи. Разом із М. Грунським видав укр. граматику болгар. мовою, у спів­авторстві з Л. Булаховським написав «Курс літературної болгарської мови в історичному висвітлен­ні» (не опубл.). У 1930-х рр. брав участь в укла­дан­ні матем. і фіз. термінол. бюлетенів.

Завантажити статтю