Добін Юхим Семенович
ДО́БІН Юхим Семенович (Хаїм Шимонович; 15. 04. 1901, містечко Корсунь Канів. пов. Київ. губ., ни- ні м. Корсунь-Шевченківський Черкас. обл. — 15. 09. 1977, похов. у с-щі Комарово Ленінгр. обл., РФ) — письменник. Син Ш. Добіна. Кандидат філологічних наук (1935). Навч. у Корсун. гімназії (1916–19). Від 1917 — чл. Бунду, від 1919 — ВКП(б), перебував на комсомол. роботі. 1924–26 — відп. ред. ж. «Пионер» (Москва). Від 1926 служив на флоті, викладав у військ. навч. закладах. Від 1929 працював у Ленінгр. асоц. пролетар. письменників; від 1933 — гол. ред. ж. «Лит. учеба»; 1936–37 — відп. ред. г. «Лит. Ленинград»; 1938–51 — ред. на студії «Ленфільм». Під час 2-ї світової війни — на журналіст. роботі на флоті. Від 1947 — старший науковий співробітник Держ. НДІ театру, музики і кінематографії. Автор нарисів і статей про подвиги моряків, а також кіно- і літературознав. праць, зокрема «Жизненный материал и художественный сюжет» (Ленинград, 1958), «Поэтика киноискусства. Повествование и метафора» (Москва, 1961), «Герой, сюжет, деталь» (Москва; Ленинград, 1962), «Поэзия Анны Ахматовой» (Ленинград, 1968), «Искусство детали: Наблюдение и анализ» (Ленинград, 1975; про творчість М. Гоголя та А. Чехова), «Сюжет и действительность» (Ленинград, 1976).