Ґадомський Валерій

ҐАДО́МСЬКИЙ Валерій (Gadomski Walery; 1833, Краків — 16. 03. 1911, там само) — польський скульптор і педагог. Навч. у Краків. школі образотвор. мистецтв (1850–58) та Віден. АМ (1856–58; майстерня Ф. Баyера). Брав участь у польс. повстанні 1861–63. Від 1864 працював у Краків. школі образотвор. мистецтв: проф. 1890 внаслідок втрати зору через хворобу очей припинив викладац. діяльність і майже перестав різьбити. Відвідував Львів, брав участь у виставках, зокрема 1877 експонував мармурове погруддя дружини А. Потоцького. Створював у гіпсі, теракоті, мармурі побут., реліг. та міфол. композиції («Саломея», 1881; «Дівчина з глечиком», «Парис і Єлена», обидві — 1882; «Іродіада», 1883), портрети відомих істор. постатей та сучасників, зокрема Я. Лущевської-Деотими (1867), М. Коперника, В. Ствоша, Я. Матейка (усі — 1873), Л. Семенського (1874), Я. Длуґоша (1880), М. Зиблікевича (1883), А. Ґриглевського (1888). Займався монум. скульптурою, проектував пам’ятники: Казимиру ІІІ Великому у Бохні (1871), А. Ґроттґеру в Домінікан. соборі у Львові (1880), поету Ф. Карпинському у Коломиї (нині Івано-Фр. обл.; 1880, не збережено), Яну ІІІ Собеському (1883) та М. Зиблікевичу (1887) у Кракові. Виконав два проекти пам’ятника З. Хшановській у м. Теребовля (нині Терноп. обл.; 1871, не реалізовано). Прихильник пізнього класицизму, неоренесансу та академізму; творам властиві досконала техніка, врівноваженість композиції, ретел. оброблення гладкої поверхні, увага до деталей, застосування алегорій. Серед учнів — Т. Дикас, С.-Р. Левандовський, Я. Нальборчик.

Завантажити статтю