Волінський Януш
ВОЛІ́НСЬКИЙ Януш (Wolińki Janusz; 10. 09. 1894, Варшава — 07. 04. 1970, там само) — польський історик. Навч. у Моск. та Варшав. (д-р історії 1926; габілітов. 1938) університетах. Брав участь у польс.-рад. війні 1919–20. Учителював у Варшаві. 1931–39 — керівник відділу православ’я у Міністерстві реліг. визнань і публ. освіти, водночас 1936–39 — викладач Школи політ. наук НДІ Сх. Європи у Вільнюсі. Від 1945 — проф. Варшав. університету, одночасно 1958–68 — проф., декан істор. факультету Військ.-політ. академії. Редагував ж. «Przegląd historyczny» (1945–52), очолював Варшав. товариство любителів історії (1960–70). Досліджував політику Речі Посполитої щодо населення і православ. церкви на укр. землях, а також наслідки турецько-татар. агресії в 2-й пол. 17 ст. на Правобереж. Україні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Król Jan III a sprawa Ukrainy 1674–1675. 1934; Polska a kościół prawosławny. 1936; Z dziejów wojny i polityki w dobie Jana Sobieskiego. 1960; Król Jan III Sobieski i bitwa Wiedeńska 1683 r. 1965; Oblężenie Kamieńca w r. 1672 // Z dziejów wojen polsko-tureckich. Warszawa, 1983.
Рекомендована література
- S. Herbst. Janusz Woliński // Kwartalnik historyczny. Warszawa, 1971. № 3.
Завантажити статтю
Людина  (etnografiya).jpg)
