Геократичні періоди
ГЕОКРАТИ́ЧНІ ПЕРІ́ОДИ — періоди в історії Землі, коли площа суходолу на одному або кількох континентах була більша, ніж площа, зайнята морями. Г. п. характеризуються великою контрастністю клімату, ландшафт. зон, типом осадконагромадження (переважають еолові, льодовик., алювіал., лагунні, вугленосні відклади). З часом Г. п. змінюються таласократичними періодами (панування морських умов). Чергування геократичних і таласократичних періодів обумовлено тектон. рухами земної кори. На європ. континенті у післяпротерозой. час Г. п. існували в пізньосилурійській, ранньодевон., пізньокам’яновугіл., ранньо- і пізньоперм., ранньо- і середньотріас. та пліоцен. епохах і в антропоген. періоді.