Воскобійник Михайло Григорович

ВОСКОБІ́ЙНИК Михайло Григорович (21. 11. 1918, м. Миргород, нині Полтав. обл. — 15. 09. 2001, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — політичний діяч, публіцист. Брат О. Воскобійника. Дійсний член НТШ. Член УВАН. Закін. Харків. університет (1941). Під час 2-ї світової війни емігрував до Німеччини. У 1945–53 — ред. г. «Українські вісті» (м. Новий Ульм), водночас 1947–48 студіював політ. науки у Гайдельбер. університеті, був гол. ред. газети-бюлетеня «Ми ще повернемось!»; 1955–57 — автор і диктор передач у ред. укр. відділу радіо «Свобода» у Мюнхені. 1957 переїхав до США. Здобув ступінь магістра у Сіракуз. університеті (1964), докторат з історії — у Пенсильван. університеті (1972). Викладав історію Сх. Європи та України у Сіракуз. (1958–64) та Коннектикут. (1966–87) університетах. Від 1987 — на пенсії. Голова Укр. нац. ради Держ. центру УНР в екзилі (1989–92). Один із співзасновників, 1975–95 — голова УРДП. Автор кн. «Пам’яті Івана Багряного» (Детройт, 1993).

Завантажити статтю