Глаголін Борис Сергійович
ГЛАГО́ЛІН Борис Сергійович (справж. — Гусєв; 11(23). 01. 1879, м. Саратов, нині РФ — 13. 12. 1948, США) — актор, режисер, драматург, театральний критик. Батько О. Глаголіна. Заслужений артист Респ. (1922). Закін. 1-е реал. училище в С.-Петербурзі (1896), навч. на Драм. курсах у В. Давидова та Ю. Озаровського. Сценічну діяльність розпочав 1894 у Саратові. Від 1899 — актор, від 1906 — реж. С.-Петербур. театру Літ.-худож. товариства (т. зв. Малого театру). 1914–17 створив бл. 20 кінофільмів, у яких був одночасно сценаристом, постановником і актором. 1917–27 працював (з перервами) у театр. колективах України: трупі М. Синельникова (1917–18), Камер. театрі В. Барановської (1918–19), Першому рад. драм. театрі (1919), Героїч. театрі (1921), Театрі ім. І. Франка (1924–26; усі — Харків). У 1920-х рр. брав участь в організації низки одес. театрів («Пантеон», «Массодрам», «Теревсат» та ін.). 1921–22 був кер. трупи «Художня асоц. під керівництвом Б. Глаголіна» (Одеса). 1922 працював у Тифлісі (нині Тбілісі). 1923–24 — актор Театру Революції (Москва). Від 1928 — у США. Працював у Громад. театрі в Мілуокі (шт. Вісконсін), заснував Вільну студію рос. театру у Голлівуді. Автор п’єс: «Нові пригоди Шерлока Холмса» (у співавт. з М. Суворіним), «Музей воскових фігур» (у співавт. з Ю. Бєляєвим), «Моб» та «Хобо» (обидві — за Е. Сінклером). Зняв к/ф «Знову на землі» (1921, Одес. кінофабрика; зіграв роль Христа), «Кіра Кіраліна» (1928, ВУФКУ).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Жанна д’Арк («Орлеанська діва» Ф. Шіллера), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Павло І (однойм. п’єса Д. Мережковського), Гамлет (однойм. трагедія В. Шекспіра).
- Основні вистави
- «Полум’ярі» А. Луначарського, «Собака на сіні» Лопе де Веґи, «Мандат» М. Ердмана, «Моб» за Е. Сінклером (усі — 1924–27), «Отелло» В. Шекспіра (1929).
- Основні праці
- Новое в сценическом искусстве. С.-Петербург, 1901; О свободе театра. С.-Петербург, 1905; Несколько слов о детском театре. Саратов, 1905; Творческие пути театра. Х., 1917.
Рекомендована література
- Глаголин и его роли. Отзывы и портреты собраны А. М. Брянским и В. П. Лачиновым. С.-Петербург, 1912;
- Пильгуева С. Глаголин: Мат. к биографии. Тифлис, 1922;
- Крыжицкий Г. Дороги театральные. Москва, 1976;
- Голота В. Театральная Одесса. К., 1990;
- Волхонович Ю. Мандри по Шекспіру з Борисом Глаголіним // УТ. 1998. № 4;
- Веселовська Г. Театральний конструктивізм Бориса Глаголіна // Мистецтвознавчі зап. К., 2002. Вип. 1(2).
Завантажити статтю
Людина 
