Гладстерн Олександр Миколайович
ГЛА́ДСТЕРН Олександр Миколайович (07(19). 04. 1887, Варшава — грудень 1937) — правознавець. Професор (1925). Закін. юрид. факультет Харків. університету (1916). У 1918–25 працював доцент кафедри міжнар. права Іркут. університету (РФ). 1922 протягом кількох місяців перебував у Китаї, де розпочав вивчення проблем сходознавства. Від 1925 — проф. міжнар. права та завідувач відділу зовн. зносин Харків. інституту нар. господарства. Один з ініціаторів створення (січень 1926), заступник голови та кер. організов. у березні 1928 секції сх. права Всеукр. наук. асоц. сходознавства (ВУНАС) при ВУАН. Очолював наук. делегацію ВУНАС у Туреччині (1928–29). Наприкінці 1929 признач. заст. дир. Укр. НДІ сходознавства у Харкові. У серед. 1931 «за ідеол. помилки» був фактично відсторонений від роботи, у січні 1932 — офіц. звільнений з Інституту. Того ж року виїхав до Москви, де обійняв посаду проф. екон. географії у Всесоюз. академії зовн. торгівлі. У березні 1937 заарешт., 11 грудня 1937 засудж. до смерт. кари. Реабіліт. 1956. Осн. наук. праці опубл. у друк. органі ВУНАС ж. «Східний світ», зокрема «1917 рік у Монголії» (1927, № 1), «Взаємовідносини Китаю з іноземними країнами в європейсько-американській науці міжнародного права» (1928, № 2), «Світова війна 1914–17 рр. та Схід» (1929, № 3), «Проблема Хінської східної залізниці» (1930, № 1/2). Автор низки рец., зокрема на кн. Л. Величка «Афганистан в борьбе за независимость» (Х., 1929).