Городок

ГОРОДО́К  — поселення доби бронзи. Знаходиться у бас. р. Устя (ліва притока Горині) побл. с. Городок Рівнен. р-ну Рівнен. обл. Відкрите і досліджене у 1960–64 І. Свєшниковим. Загалом розкопано залишки 10-ти назем. жител розміром 4,5 на 8 м. На їх місці збереглися ями від стовпів, що утримували стіни і двоскатну стелю, та рештки вогнищ. Кераміка представлена кількома типами посудин: мисочки з дугасто вигнутими стінками; великі горщики з увігнутим дном; посудини з потовщеним краєм вінець і циліндрич. шийкою, прикрашені подвій. та потрій. відбитками шнура. Найбільш характер. типом є горщик з опуклим тілом, циліндрич. шийкою і двома ручками. Крем’яні вироби представлені ножами на пластинах, вкладишами для серпів, скребками, чотирикут. у перетині сокирами зі шліфов. поверхнею, трикут. наконечниками стріл та дротиків. Знайдено також кістяні зернотерки, терочники, проколки та мідний рибал. гачок. На периферії поселення досліджено місце видобутку кременю, де збереглися знаряддя для його обробки: кирка з оленячого рогу, рогові клини, крем’яні відбійники, кам’яні наковальні для нанесення ретуші та ретушери. Починаючи від 1957 І. Свєшников дослідив ряд поселень та могильників культур шнурової кераміки, завдяки чому 1966 ним було виділено городоцько-здовбицьку культуру, тер. поширення якої охоплює Зх. Волинь та пд. частину Волин. Полісся. Крім поселень у 18-ти місцевостях відкрито ґрунтові та підкурганні поховання. Пам’ятки культури відносяться до 2-х етапів її розвитку — городоцького та здовбицького, які мають відмінності у житл. та поховал. спорудах, формах кераміки, типах крем’яних і металевих виробів. Культура склалась на Волині в останній чверті 3 тис. до н. е., а її розвиток продовжувався на поч. 2-ї чверті 2 тис. до н. е. Городоцент етап городоцько-здовбицької культури передує у часі здовбицькому.

Завантажити статтю