Будівельних матеріалів і виробів Український науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут

БУДІВЕ́ЛЬНИХ МАТЕРІА́ЛІВ І ВИ́РОБІВ Український науково-дослідний та проект­но- кон­структорський ін­ститут — наукова установа, що досліджує про­блеми роз­робле­н­ня, виготовле­н­ня та викори­ста­н­ня будівельних матеріалів і виробів. Засн. 1928 у Києві як Укр. НДІ буд. матеріалів, від 1945 — від­діл. Академії архітектури УРСР. 1957, у звʼязку з ліквідацією Академії, обʼ­єдн. із Центр. НДІ буд. матеріалів і отримав назву НДІ буд. матеріалів і виробів. Від 1991 Ін­ститут входить до складу Укр. держ. корпорації «Укрбудматеріали». Від 1992 — сучасна назва. Осн. напрями наук.-тех. та проект­но-кон­структор. діяльності: роз­робка технологій, обладна­н­ня та проектів виробництва стінових матеріалів, місц. вʼязких, пористих заповнювачів, теплоізоляц. виробів (зокрема композиційних на основі базальту), мʼяких покрівель, полімерних і облицювал. матеріалів; про­гнозува­н­ня роз­витку промисловості буд. матеріалів; роз­робка нормат. документації на буд. матеріали та вироби. На основі дослідж. та роз­робок Ін­ституту вперше в СРСР 1949 в Києві було введено в дію завод кераміч. блоків. Серед ін. роз­робок — впровадже­н­ня у виробництво цирконієвих глухих полив для керам. плиток у промисловості СРСР і за кордоном. Від 1956 Ін­ститут є головним у галузі дослідж. перлітової сировини, технології її пере­робки, виробництва теплоізоляц. матеріалів. На основі спученого перліту роз­роблено нові теплоізоляц. матеріали — бітумоперліт, керамоперліт, поризований перлітосилікат, фільтроперліт тощо, сконстру­йовано устаткува­н­ня для виготовле­н­ня спученого перліту різного при­значе­н­ня. Роз­роблено технологію виробництва пористих заповнювачів, здійснено проектува­н­ня і будівництво установок для випуску шлакової пемзи з вогнен­но-рідких шлакових роз­плавів металург. промисловості, керамзиту, спученого перліту й аглопориту. Важл. значе­н­ня мало створе­н­ня нових видів легких бетонів — перлітобетону та керамзитоперлітобетону, а також керамзитозолобетону, які широко за­стосовуються в буд-ві. В Україні за роз­робками Ін­ституту організовано виробництво полімер. та покрівел. матеріалів (лінолеуму, облицювал. плитки, поліефірного склопластику тощо), створено і впроваджено принципово нові кон­струкції й технології виготовле­н­ня витих дренаж. труб із полівінілхлориду для дренажу зрошуваних земель. За роз­робками Ін­ституту пром-сть освоїла випуск цегли марок 100–150 з від­ходів вугле­збагаче­н­ня. Роз­робки з технологій та устаткува­н­ня для виробництва ніздрюватого бетону стали основою проектува­н­ня та рекон­струкції під­приємств для випуску ефектив. несучих та стінових ніздрюватобетон. виробів. В Ін­ституті роз­роблено технологію виготовле­н­ня пористого заповнювача для бетонів на основі від­ходів ТЕС (70–80 % маси). За новою технологією у м. Бурштин Івано-Фр. обл. побудовано завод потужністю 200 тис. м³ заповнювачів за рік. Для роз­витку сировин. бази промисловості буд. матеріалів ви­вчено і встановлено придатність для викори­ста­н­ня в буд-ві глин, кремнеземистих матеріалів, перлітів, туфів, мармурів, гранітів, лабрадоритів, вапняків та ін. природ. матеріалів. Серед ві­домих науковців Ін­ституту — В. Григорʼєв, Л. Єршов, А. Жуков, Ю. Корнілович, Б. Родін, І. Солонінко, І. Удачкін. Перший дир. — Б. Лисін (1928–47), від 1988 — В. Сай. Ін­ститут є спів­засн. період. збірника наук. праць «Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка» (від 1978), ж. «Будівельні матеріали та вироби», каталогу «Будматеріали» (обидва — від 2000). Від 1999 — спів­організатор щоріч. між­нар. ви­ставки-конф. «Рекон­струкція житла».

Завантажити статтю