Білозір Ігор Йосипович

БІЛОЗІ́Р Ігор Йосипович (24. 03. 1955, м. Радехів Львівської обл. — 28. 05. 2000, Львів) — композитор, естрадний співак, диригент. Народний артист України (1996). Орден «За заслуги» 1-го ступеня (2009). Закінчив хормейстерське відділення Львівського музично-педагогічного училища (1974), диригент.-хоровий (1980; кл. О. Сотничук) і композиторський (1988; викладачі В. Камінський та Л. Мазепа) факультети Львівської консерваторії. Перший професійний запис — на облрадіо у передачі «Мандрівний меридіан» (1969). Від 1977 очолював ансамбль «Ритми Карпат». Засновник і художній керівник вокал.-інструментального ансамблю «Ватра» (1979), з яким гастролював у США, Канаді, Польщі, Афганістані, Росії, Угорщині, Німеччині. Стажувався в Канаді та США (1990). Організатор муз.-мистецького центру «Ватра» у Львові (1991). Автор естрадних пісень та обробок українських народних мелодій. Співпрацював із поетами: Б. Стельмахом («Рушимо, рушимо», «Весільний марш», «Пшеничне перевесло», «Мамина світлиця», «Калино-малино»), П. Запотічним («Ніби вчора, моя мамо», «Коханий»), Р. Кудликом («Спогади літньої ночі», «Лебеді весни»), Г. Копич («Голубий сніг», «Раби», «Лицарі»). Пісні Б. — у репертуарі зарубіж. колективів і виконавців, зокрема Квітки Цісик. Талант композитора та аранжувальника позначений оригінальним відчуттям національного колориту й мелосу. Став жертвою хуліганського нападу через виконання пісень українською мовою. На місці трагедії, що набула гучного резонансу, встановлено пам’ятний знак.

Завантажити статтю