Білоус Аполлон Максимович
БІЛОУ́С Аполлон Максимович (27. 01. 1929, м. Кам’янець-Подiльський, нині Хмельн. обл. — 04. 01. 1999, Харків) — крiобiолог. Доктор медичних наук (1969), професор (1970), член-кореспондент НАНУ (1988). Премії ім. О. Богомольця (1980) та ім. О. Палладіна (1990) АН УРСР, Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Закiн. Київ. мед. інститут (1955). Працював у Харків. НДІ ортопедiї і травматологiї: клін. ординатор (1958–60), н. с. клініки Інституту (1960–62), зав. біохім. лаб. (1962–71), одночасно 1962– 65 — в. о. вченого секр. Інституту. Від 1972 — зав. відділ. кріобіохімії Iн-ту проблем крiобiологiї й крiомедицини НАНУ. Наукові дослідження механізмів регенерації тканин та структурно-функціон. перебудови плазматич. мембран і цитоскелету клітин внаслідок дії екстремал. факторів, проблем репаратив. регенерації тканин. Один з ініціаторів та організаторів заг. наук.-тех. програми з проблем кріобіології. Б. разом із колективом створив єдину молекулярно-клітинну концепцію кріопошкоджень. Був заст. гол. ред. ж. «Криобиология» (1985–90), «Проблемы криобиологии» (1991–98).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вода и водные растворы при температурах ниже 0 °С. К., 1985 (співавтор); Структурные изменения биологических мембран при охлаждении. К., 1986; Криобиология. К., 1990.
Рекомендована література
- Аполлон Максимович Белоус: Некролог // ОТП. 1999. № 1.
Завантажити статтю
