Бєлоусов Сергій Миколайович
БЄЛОУ́СОВ Сергій Миколайович (06(18). 03. 1897, Тула, Росія — 02. 07. 1985, Київ) — історик. Кандидат історичних наук (1947). Державні нагороди СРСР. Закін. у Москві Комуніст. академію (1926) та Інститут червоної професури (1933). У 1932–33 — завідувач кафедри історії партії і парт. будівництва, в. о. проф. 2-го Моск. обл. комуніст. університету у м. Тула. Перебував на парт. роботі. 1936–41 — директор Інституту історії АН УРСР; 1937–38 — секр. парткому АН УРСР (за сумісн.); 1941–46 — нач. каф. 2-го Харків. бронетанк. військ. училища; військ. комісар; нач. політвідділу 1-го Туркестан. кулемет. училища; у 1946 повернувся в Інститут історії: ст. н. с. завідувач відділу історії рад. суспільства (1951–55). Водночас працював в Інституті підвищення кваліфікації викладачів мови і літ-ри при Київ. університеті. Від 1964 — на пенсії. Один з ініціаторів та співавторів «Історії Української PCP» у 2-х т., а також відп. ред. і співавт. підручника для серед. шкіл «Історія України. Короткий курс» (К., 1940). Брав участь у підготовці УРЕ, БСЭ. Представник офіційної рад. історіографії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Боротьба українського народу проти панської Польщі. К., 1940; Украинская Советская Социалистическая Республика в период борьбы за завершение строительства социалистического общества. К., 1947; Вчення Леніна про націю і національне питання. К., 1950; Возз’єднання українського народу в єдиній Українській Радянській Державі. К., 1951; КПРС — натхненник і організатор комуністичного будівництва на Україні. К., 1960.
Рекомендована література
- Коваль М. В., Рубльов О. С. Інститут історії України HAH України: перше двадцятиріччя (1936 — 1956 pp.) // УІЖ. 1996. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
