Аркас Микола Миколайович

АРКА́С Микола Миколайович (21. 08(02. 09). 1880, Миколаїв — 13. 12. 1938, м. Хуст, нині Закарп. обл.) — військовик, актор і режисер. Син М. Аркаса (1852– 1909). Вихованець Мор. кадет. корпусу. Служив офіцером, після відставки зайнявся театр. діяльністю, подорожував з мандрівними трупами. 1914 перейшов до трупи крим. антрепренера М. Ярошенка. Згодом організував власну трупу. За гетьманату П. Скоропадського 1918 повернувся до військ. кар’єри, отримав чин полковника кавалерії, командував 2-м кінним Переяслав. полком 2-ї Волин. дивізії. Разом з укр. частинами перейшов на Закарпаття. Повернувся на сцену, вступивши до трупи М. Садовського. Актор і режисер пересув. театру І. Когутяка в Станіславі (нині Івано-Франківськ; 1920–21); трупи В. Коссака в Коломиї (1921–23); укр. («руського») театру товариства «Просвіта» в Ужгороді (від 1929 — його директор). Тут поставив п’єси «Дай серцю волю — заведе в неволю» М. Кропивницького (роль Микити), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (роль Виборного), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (роль Карася); оперу «Катерина» М. Аркаса; вистави «Живий труп» за Л. Толстим, «Весела вдова» за Ф. Леґаром. Створив власну трупу, яка виступала в театрах «Нова сцена», «Просвіта», писав для неї п’єси й опери («Місяць і Зоря» та ін.). 1928–29 паралельно викладав співи в учител. семінарії Ужгорода, складаючи музику для учнів. Згодом працював в аматор. студент. театрі «Верховина» (1930, Прага), де поставив «Марусю Богуславку» М. Старицького; був кер. відновленого Руського пересув. театру в Ужгороді (1930– 34, з перервами). Поставив окремі спектаклі у театрі «Нова сцена» (1934, 1936, Хуст).

Завантажити статтю