Аксьонов Олександр Федотович

АКСЬО́НОВ Олександр Федотович (13. 10. 1929, с. Котово, нині Новосибір. обл., РФ) — фахівець у галузі авіаційного матеріалознавства, тертя і зносу металів, хімотології. Доктор технічних наук (1970), професор (1971), член-кореспондент НАНУ (1976). Премія ім. Е. Ворнера Міжнар. організації цивіл. авіації (1985), ім. І. Францевича АН УРСР (1990). Державні нагороди СРСР, Болгарії, Куби і Монголії. Закін. Київ. інститут інж. цивіл. повітр. флоту (1953), де відтоді й працює (нині Нац. авіац. університет) асист., нач. навч. частини (1956–61), проректором з наукової роботи (1961– 70) і водночас завідувач кафедри авіац. матеріалознавства (1965–70), ректором (1975–88), від 1992 — гол. н. с. галузевої н.-д. лаб. дослідження експлуатац. властивостей авіац. паливно-мастил. матеріалів, радник при ректораті. У 1970–75 та 1988– 91 — заступник міністра цивіл. авіації СРСР. Брав участь у розробленні й створенні літаків: Ту-144, Іл-86, Іл-76, Ту-154, Як-40, Ан-74, Ту-204, Іл-96, Іл-114. Провів дослідж. галузі фіз.-хім. механіки матеріалів в умовах тертя металевих поверхонь у низькомолекуляр. вуглеводневих середовищах (1961–90); вивчив протизношувальні властивості реактив. палив залежно від технології їх виробництва та складу розчинних у них газів; створив методи і засоби оцінки протизношув. властивостей низькомолекуляр. вуглеводневих рідин та сформулював вимоги до вітчизн. реактив. палив і спец. рідин. А. розвинув теорію окислюв. зношування і заклав основи нового наук. напряму — трибохімії. Розробив та запропонував для практ. використання ефект. метод підвищення зносостійкості трибосистем шляхом введення протизношув. присадок, створення в середовищі оптим. концентрацій кисню тощо. Наприкінці 80-х рр. під керівництвом А. створ. пожежобезпечні системи парових турбін.

Завантажити статтю