Алчевський Микола Олексійович
АЛЧЕ́ВСЬКИЙ Микола Олексійович (1872, за ін. даними — 1873, Харків — травні 1942, там само) — юрист, письменник, громадський діяч. Син Олексія та Христини, брат Григорія, Івана та Христини Алчевських. Закін. 1-у чол. гімназію в Харкові та юрид. факультет Харків. університету. Був присяжним повіреним. Згодом вчителював у Харків. жін. недільній школі своєї матері, брав активну участь у муз. житті Харкова; складав програми святк. концертів; був імпресаріо І. Алчевського в Росії та за кордоном. Після 1917 учитель укр. і російської мови в Харків. шк. № 96; згодом — проф. Харків. юрид. інституту, де викладав латину. Уклав один із перших підручників для дорослих «Рабоче-крестьянский букварь» (Х., 1919). Написав спогади про актрису Є. Кадміну (1940, не опубл., рукопис зберіг. у ЦДАМЛМ), а також повість «Кадміна», автобіогр. роман (не опубл.). Помер від виснаження під час окупації.
Рекомендована література
- Яголим Б. Комета дивной красоты (жизнь и творчество Евлалии Кадминой). Москва, 1970;
- Радкова О. Педагог, громадський діяч // Веч. Харків. 1973, 8 січ.;
- Смоленський В. Народові на добро. Алчевські // Там само. 1990, 5 лип.
Фотоілюстрації
 ta O.M.Beketov..jpg "Алчевський Микола Олексійович (ліворуч) та О.М. Бекетов")
Завантажити статтю
Людина 
