Андрух Іван
АНДРУ́Х Іван (1892, м. Перемишль, нині Польща — 28. 08. 1921, Київ) — військово-політичний діяч, активний учасник українських визвольних змагань 1914–21. Закін. гімназію в Перемишлі (1911), навч. у Львів. університеті, брав участь у нац. молодіж. і січовому рухах. У роки 1-ї світової війни від серпня 1914 на рос. фронті — хорунжий легіону УСС. Потрапив у рос. полон, перебував у таборі в м. Царицин (1916–17). Від поч. 1918 — у Галицько-Буковин. курені січ. стрільців у Києві, командир підрозділів у боях з більшов. військами М. Муравйова. Восени 1918 — сотник Окремого корпусу січ. стрільців на більшов. і денікін. фронтах. Від 1920 — у таборах інтернов. частин Галиц. армії в Чехо-Словаччині, крайовий командант УВО, направлений до Рад. України, де ввійшов до складу підпільного Центр. повстансько-партизан. комітету в Києві. 17 серпня 1921 заарештований органами ЧК, розстріляний.
Рекомендована література
- Золоті Ворота: Історія Січових Стрільців. Л., 1937;
- За волю України: Істор. зб. УСС. Нью-Йорк, 1967.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
.jpg)
