Ашаффенбурґ
АША́ФФЕНБУРҐ (Aschaffenburg) — містечко, регіональний центр Унтерфранкен, частини Баварії. А. розташ. на р. Майн у зх. частині гір Спессарт. Має прибл. 64 тис. мешканців. Історія містечка сягає 5 ст. н. е., коли А. мав назву Цівітас Аскафа. 982 А. стає єпископ. містом, належить монастирю Майнц, а від 1814 — Баварії. Мальовниче старовинне місто відбудувалося після 2-ї світової війни і має чимало індустр. і торгівельних установ та підприємств. Від 1945 в А. перебували понад 7 тис. українців у 4 таборах: Ляґарде, Артелері, Буа-Бріле і Піонір-Казерне. У листопаді 1945 відбувся з’їзд укр. еміграції з трьох окупац. зон — англ., франц. та амер., на якому було створ. Центр. представництво укр. еміграції як самоуправну і допомогову установу українців із завданнями: репрезентувати еміграцію в усіх сферах життя, крім політичної, і координувати діяльність допомогових та ін. громад. організацій; дбати про правову, духовну й матеріал. допомогу та опіку; сприяти переселенню українців за межі Німеччини і дбати про створення відповід. умов їхнього життя у країнах нового поселення; співпрацювати із закордон. укр. та ін. допомог. організаціями й установами, зокрема міжнар. організаціями для втікачів. В А. розміщувалось Представництво укр. еміграції краю Гессен; 29–30 березня 1947 відбувся 2-й з’їзд Об’єднання укр. жінок; 25–26 серпня 1947 проходив з’їзд УАПЦ, на якому православні віруючі розкололися на два табори: УАПЦ соборноправна і УАПЦ під проводом митрополита Полікарпа. Після перенесення укр. осередку зі Швайнфурта в А. продовжував виходити тижневик «Неділя» — гол. ред. Г. Которович. У таборах діяли дит. садки, нар. школи, фахові курси, драм. гуртки, хори, оркестри, б-ки, кооперативи, 10 громад. організацій, 8 парохій та 6 церк. братств. У таборі Ляґарде діяла укр. г-зія.
Рекомендована література
- Книш З. На порозі невідомого (спогади від 1945 року). Париж, 1955;
- W. Fischer. 1000 Jahre Stadt Aschaffenburg. [Б. м.], 1958;
- Зеленецький О. На громадській ниві: (До 25-ліття Центр. представництва укр. еміґрації в Німеччині). Мюнхен, 1972;
- A. Stadtmüller. Die Zerstorung und der Wiederaufbau Aschaffenburgs. [1973]; A. F. Wolfert. Aschaffenburger Wappenbuch. [1983]; Маруняк В. Українська еміґрація в Німеччині і Австрії по другій світовій війні. Т. 1, 2. Мюнхен, 1985–98;
- Шарко Б. На громадській ниві: З діяльності Центр. представництва укр. еміґрації в Німеччині (1968–87). Мюнхен, 1988.
Завантажити статтю
Населені пункти 
