Кулець Іван Васильович

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Кулець Іван Васильович
Діяльність:: живописець
Дата народження:: 24 черв. 1880
Дата смерті:: 11 берез. 1952

КУЛЕ́ЦЬ Іван Васильович (24. 06. 1880, с. Холуєв, нині Вузлове Радехів. р-ну Львів. обл. — 11. 03. 1952, Прага) — живописець, скульптор і педагог. Навч. у Краків. АМ (1903–08; викл. В. Вайс, Й. Панькевич, Я. Станіславський). 1907 і 1908 дві фігуративні композиції К. оцінені сріб. медалями. 1910–11 — студійні подорожі по Зх. Європі, зокрема до Парижа, де познайомився з О. Архипенком. Під час 1-ї світової війни був художником в австро-угор. армії. Один із засн. Укр. студії пластич. мистецтва у Празі: 1923–52 — проф. рисунку і малярства, 1932–52 — директор У творчості К. еволюціонував через імпресіонізм, символізм і кубізм до формування індивід. стилю, позначеного високим інтелектуал. рівнем та глибокою філософією. На картинах К. домінують локал. кольорові площини, часто розділені вираз. замкненими лініями, перевагу митець надає фігуратив. мотивам. Точно виражений індивідуал. характер має і його скульптурна творчість. Осн. техніки: олія на полотні та картоні, темпера, гуаш, акварель, комбінована, рисунки олівцем, цинкографія. 1924–38 — учасник мистецьких виставок у Парижі, Відні, Празі. Персон. — посмертні у Свиднику (1980), Меджилабірцях (1992; обидва — Словаччина). Студія К. 1939–45 була єдиним закладом у Чехії, де здобували вищу мист. освіту; перейменована на «Нар. академію» (1945–52). Серед учнів — К. Антонович, Є. Бісс, Ю. Вовк, П. Громницький, С. Зарицька-Омельченко, І. Іванець, В. Касіян, С. Колядинський, М. Кричевський, І. Лошак, О. Лятуринська, Г. Мазепа, В. Хмелюк, П. Холодний, Я. Фартух-Філевич, В. Цимбал. У картин. галереї Музею укр. культури у Свиднику зберігаються 228 творів (із них 95 — завершені картини і скульптури, а також етюди, графічні шкіци), 20 — у Нац. галереї у Празі.

Додаткові відомості

Основні твори: живопис — «Автопортрет» (1910), «Утоплена» (1920-і рр.), «Букет» (1926), «Натюрморт» (1927), «Голова солдата», «У кафе», «Алегорія», «Гільйотина», «Модерна Голгофа», «Художник у майстерні», «Революція», «Симфонія Бетговена», «Доля», «Червоний півень», «Війна», «Мадонна страждання», «Продавщиця квітів», «Закохані», «Адам і Єва», «Жінка в синьому», «Незаміжня», «Біль», «Лідицька жінка» (1920–40-і рр.); графіка — запрошення до танцю на бал польс. легіонерів у Кракові (1913); екслібриси — Є. Цястоня, І. Саттлера, К. Вассермана, П. Поціна, І. Ламбуа (усі — 1920–40-і рр.); скульптури — «Голова солдата» (1930-і рр.), «Єврейська мудрість», «Голова Христа», «Сліпий», «Акт», «Голова» (усі — 1930–40-і рр.).