Курбанмурадов Какабай

КУРБАНМУРА́ДОВ Какабай (09. 05. 1945, колгосп Комунізм, нині Марій. обл., Турк­меністан) — туркменський поет, літературознавець. Закін. Ашґабат. університет (1974). Працював на редакц. роботі; 1983–84 — старший науковий співробітник Держ. істор.-археол. музею-за­повідника; 1985–87 — ст. ред. відділу хроніки кіностудії «Туркменфільм»; 1987–92 — завідувач відділу літ-ри і критики г. «Эдебият ве сунгат» («Література і мистецтво»); 1992–99 — старший науковий співробітник Інституту літ-ри АН Туркменістану (усі — Ашґабат). Нині вчителює у м. Бай­рам-Алі (Туркменістан). Автор зб. «Алабахар» («Відлига», 1977), «Ёллар» («Дороги», 1979), «Оглум икимиз» («Ми з сином», 1982), «Сэхра гезьетими» («Степовий обрій», 1985), «Максат» («Мета», 1986), «Хыял гушум» («Птах уяви», 1990), «Калбым айнасы» («Дзеркало душі», 1999; усі — Ашґа­­бат). Переклав туркм. мовою з укр. вірш «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, поему-казку «Журав­лі-журавлики» В. Ма­­лика, опо­відання «Шановні гості» Є. Крав­ченка, «Посли» П. Байдебури, радіовистави за повістю «Захар Беркут» І. Фран­­ка та романом «Тронка» О. Гончара, щоденник. записи О. Довженка і Г. Тютюнника, рубаї й сказання Д. Павличка, а також низку творів з рос. і угор. літ-р.

Завантажити статтю