Корчинський Юліан Олексійович
КОРЧИ́НСЬКИЙ Юліан Олексійович (27. 02. 1921, с. Крушельниця, нині Сколів. р-ну Львів. обл. — 12. 01. 1990, м. Дрогобич Львів. обл.) — диригент, композитор. Доц. (1977). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Закін. філол. (1947) та муз.-пед. (1972) факультети Дрогоб. пед. інституту, де від 1970 й працював: 1972–81 — зав., від 1976 — доцент, від 1989 — професор кафедри методики муз. виховання, співів та хор. диригування. 1950–70 — керівник Прикарп. ансамблю пісні й танцю України «Верховина» (м. Дрогобич). У пошуках репертуару для ансамблю записав понад 2 тис. прикарп. нар. пісень, зокрема бойків., лемків. і гуцул.; підготував до друку 500 пісень з пд. р-нів Львівщини. Автор пісень: «Ми ступаєм до бою нового» (сл. І. Франка), «Борислав — сміється» (сл. М. Сома), «Стежинка» (сл. М. Ільницького), «Щаслива мати» (сл. П. Воронька), «Про хліб» (сл. М. Рильського) та ін.; низки творів для дітей. Здійснив аранжування укр. нар. пісень для різних типів хорів переважно без супроводу, які видав у зб. «Бойківські та лемківські народні пісні» (1970), «Українські народні пісні: Обробка для хору в супроводі баяна» (1973), «Карпатські струмочки» (1979). У «Піснях з Львівщини» (1988; усі — Київ) вміщено пісні, записані К. у пд., передгір. і гір. р-нах Львів. обл.
Рекомендована література
- Радевич-Винницька Л. Юліан Корчинський: людина і митець // Бойківщина: Наук. зб. 2002. Т. 1;
- Юліан Корчинський: життя і творчість: Нариси, спогади, дослідж. 2003 (обидві — Дрогобич).
Завантажити статтю
Людина 
