Лендель

ЛЕНДЕ́ЛЬ  — культурно-історична спільність доби мідно-кам’яного віку. Охоплює близькі археол. культури (моравську мальовану, піз­ньострічк. мальовану — люблін.-волин. та ін.) Угорщини, Словач­чини, Австрії, Польщі, України. Названа за однойм. поселенням у Пд. Угорщині. За особливостями виготовлення та оформлення пам’ятки Л. пов’язують із культурами Тиса та Вінча. Посе­лення розташ. на високих мисах або на дюнах, інколи оточені ровами. Будівлі заглиблені або наземні, за формами прямокут­ні чи трапецієподібні, мали дво­схилий дах. Могильники тілопальні або з тілопокладенням. Поховання супроводжувалися посудинами, намистами з муш­лі, мідними діадемами, браслетами, обручками. Госп-во — тва­ринницько-землероб., доповнене мисливством та збиранням. Розвинуте кременеобробне виробництво: у майстернях із довгих пластин виготовляли ножі, скребачки, вкладні серпів. Знахідки мідного шлаку, фрагментів тиглів та сопел свідчать про місц. оброблення імпортов. міді. Кераміка представлена лисков. посудом витончених форм (глечики, миски та чаші на високих піддонах). Ранній фазі притаман. геом. візерунок (виконаний білою, червоною або жовтою фарбами), середній — показова неорнаментов. кераміка, пізній — декор із ямок. По­ховання тварин, посуд з антропо- та зооморф. рисами, пласти­ка вказують на поширені аграрні культи. У розвитку Л. України та Польщі виокремлюють низку послідов. культур, рання з яких характеризується мальов. керамікою (Зимно-Злота), пізня — лисков. посудом (Гоща Вербковиця). Миски та біконічні посудини прикрашали по ребру ямками або наліпками (поселення Костянець, Вербковиця, Гоща, могильник Голишів). Л. про­йшов 4 етапи розвитку (5 тис. до н. е. за калібров. датами) та контактував із полгар. культурою та трипільською культурою.

Завантажити статтю