Лисичанський завод гумотехнічних виробів
ЛИСИЧА́НСЬКИЙ ЗАВО́Д ГУМОТЕХНІ́ЧНИХ ВИ́РОБІВ — підприємство гумоазбестової промисловості. Працювало 1966–2010 у м. Лисичанськ Луган. обл. Його спорудження розпочате 1962 на пд. околиці міста (згодом поряд збудовано мікрорайон із житл. масивом та комплексом освіт., культур., лікув. і побут. закладів). Першу продукцію — транспортерні стрічки — випустив через 4 р. 1969 вже діяли цехи: з виготовлення гумових сумішей (підготовчий), клин. пасів, транспортер. стрічок, форм. і неформ. гумотех. виробів, рукавів, прогумов. тканин, а також єдиний у СРСР цех з виробництва вогнестійких транспортер. стрічок на основі полівінілхлориду та комплекс допоміж. об’єктів, зокрема котельня, гол. знижув. станція, насосні станції, ремонтно-мех. і буд. цехи, газорозподіл. пункт. На підприємстві вперше у СРСР застосували центруючий пристрій для вирівнювання кругів тканин (дало змогу замінити ручну працю), ввели в експлуатацію перший зразок агрегата для просочування та витягання тканин із синтет. волокон; у підготов. цеху встановили швидкісні змішувачі (сприяли швидшому та якіснішому приготуванню суміші), у цеху транспортер. стрічок — автоматиз. лінію складання осердя стрічок (унаслідок цього досягнуто синхронізації швидкостей устаткування, що входять до складу цієї лінії), у цеху клин. пасів — вулканізатори безперерв. дії (підвищило якість пасів). Також виробляв поручні для ескалаторів метрополітену, клей, діелектр. мати, автокилими, деталі до доїл. апаратів, прокладки й ущільнювачі, регенерат і низку ін. виробів з гуми. До кін. 1960-х рр. кількість підприємств-споживачів продукції заводу зросла до 4 тис., номенклатура виробів розширилася від 900 найменувань до 1600. На той час Л. з. г. в. уже був найбільшим підприємством галузі в УРСР. 1970 Л. з. г. в. випустив 23 найменування товарів нар. вжитку — матраци, крісла-матраци, рибац. пуфи, дорожні подушки, лежаки тощо. У 2-й пол. 1980-х рр. займав тер. понад 120 га, на ньому працювали бл. 8 тис. осіб. Від 1996 — ВАТ. Згодом унаслідок застосування корупц. схем тогочас. влади розпочато процес банкрутизації підприємства, зокрема 2000 ЗАТ «Фонд» (здійснювало постачання газу) відібрало за борги підготов. цех № 1, цехи з виготовлення шахт. конвеєр. стрічок № 2 і № 6 та котельню, а на їхній базі створило ТОВ «НВП “Лисичан. гумотех. завод”» (пл. 11,8 га). 2005 Луган. обл. госп. суд вів процедуру санації на Л. з. г. в. (станом на 1 січня 2006 у держ. власності знаходилося 50,1 % підприємства), 2011 визнав його банкротом. Остан. часом підприємство випускало гумові рукави та клин. паси. На вироб. площах Л. з. г. в. також виникли приватне підприємство «Риф», ТОВи «Лайон», «Лідер», «Луганськпереробка», ВАТ «Регенерат», які займалися виготовленням гумотех. виробів. Л. з. г. в. очолювали В. Бодров, А. Єрмак; 1995–2000 дир. — С. Коноваленко.
Завантажити статтю
