Ліберберг Йосип Ізраїльович
ЛІ́БЕРБЕРГ Йосип Ізраїльович (27. 10. 1899, м. Старокостянтинів Волин. губ., нині Хмельн. обл. — 09. 03. 1937, Москва) — історик. Член-кореспондент АН УРСР (1934), професор (1925). Закін. гімназію (1917), відтоді навч. в Університеті св. Володимира у Києві. 1917 став чл. Євр. с.-д. робітн. партії, 1919 — КП(б)У. 1918 добровільно вступив до Червоної армії. Брав участь у вербуванні євр. молоді до Червоної армії, підпіл. роботі в Полтав. губ. і парт. — у м. Бердичів (нині Житомир. обл.). Від 1920 читав лекції з історії зарубіж. країн, соціалізму та класової боротьби на Євр. пед. курсах, у Вищій військ.-політ. школі, Київ. ІНО, політех. і с.-г. інститутах та інституті нар. господарства; 1926–29 — зав. Н.-д. каф. історії євр. культури при 1-му відділі ВУАН; 1929–34 — директор і зав. істор. секції Інституту євр. пролетар. культури при ВУАН; від 1934 — голова облвиконкому Євр. автоном. обл. з центром у с-щі Біробіджан (нині місто Хабаров. краю, РФ). 1934 ініціював створення у Біробіджані Держ. євр. театру; 1935 — ухвалення рішення про використання їдишу як офіц. мови області нарівні з російською мовою. У тому ж році залучений до переговорів у Москві з приводу переселення євреїв з-за кордону та наданні товар. позики для будівництва. За безпосеред. участі Л. в області розгорнуто зведення низки пром. підприємств, житла та ін. об’єктів. Він порушував питання про переведення сюди з Києва Інституту євр. пролетар. культури та частини бібліотеч. і архів. фондів, з Одеси — музею ім. Менделе Мойхер-Сфоріма. На його запрошення до Біробіджана переїхала частина євр. науковців, письменників, культур. діячів. 20 серпня 1936 заарешт., 16 жовтня того ж року виключений зі складу АН УРСР, 9 березня 1937 за звинуваченням у приналежності до контррев. троцькіст.-терорист. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Франкмасонські ложі напередодні Великої Французької революції як форма політичної самоорганізації буржуазії // Прапор марксизму. 1927. № 1; Нариси економічної та соціальної історії Англії. Х.; К., 1927; Велика Французька революція. Х.; К., 1931 (обидві — українською мовою та на їдиш).
Рекомендована література
- Берман Х. Как Лазарь Каганович уничтожил первого предисполкома ЕАО // Биробиджанер штерн. 2005, 25 авг.