Лордкіпанідзе Костянтин Олександрович
ЛОРДКІПАНІ́ДЗЕ Костянтин Олександрович (ლორთქიფანიძე კონსტანტინე ალექსანდრეს ძე; 25. 12. 1904 (07. 01. 1905), с. Діді-Джіхаїші, нині Грузія — 30. 07. 1986, м. Кутаїсі, Грузія, похов. у Тбілісі) — грузинський письменник, перекладач. Герой Соц. Праці (1985). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кутаїс. гуманітар. технікум (1924). Дебютував зб. «რჩეული ლექსები» («Вибрані вірші», 1926) та поемою «სტეფანე რაზინი» («Степан Разін», 1927). Автор романів «კოლხეთის ცისკარი» («Світанок Колхіди», 1931–52) — про нові явища у груз. селі, «ნატვრისთვალი» («Чарівний камінь», 1955–56, ч. 1; 1956, ч. 2) — широкого епіч. полотна про життя Грузії у 1930-і та повоєнні роки. Опублікував цикли оповідань «უკვდავება» («Безсмертя», 1938), «სიკვდილი ცოტას მოიცდის» («Смерть іще почекає», 1968) та ін. Автор кількох докум. повістей, кіносценаріїв. Член Шевченків. ювіл. комітетів, створених у Грузії 1939, 1961, 1964. Переклав низку творів Т. Шевченка (поеми «Тарасова ніч», «Кавказ», «Великий льох», баладу «Тополя», вірші «Якби зострілися ми знову», «О люди! люди небораки!»), поему І. Франка «Мойсей» (разом із Р. Ґветадзе). Окремі твори Л. переклали С. Голованівський, Г. Наморадзе, Л. Первомайський, О. Синиченко, О. Сорока.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Зайві люди. К., 1930; Перша мати. X., 1930; Світанок Колхіди. К., 1967; Цабунія. К., 1968; Безсмертя. К., 1978.