Коломойцев Петро Михайлович
КОЛОМО́ЙЦЕВ Петро Михайлович (11. 07. 1924, с-ще Красний Луч, нині місто Луган. обл.) — живописець. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Член НСХУ (1999). Навч. у Ворошиловгр. худож. училищі (нині Луганськ, 1939–41; викл. О. Фільберт), Студії військ. художників ім. М. Грекова у Москві (1946–50; викл. В. Дмитрієвський, П. Мальцев), у К. Прохорова та В. Бернадського, закін. Київ. воєнно-мор. училище (1955). Від 1944 — у Севастополі. 1960–61 — викладач ізостудії Будинку офіцерів флоту; 1961–85 — у худож.-пром. майстернях. 1987 у влас. будинку відкрив художню галерею. Учасник міських, всеукр., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1945. Персон. — у Севастополі (2008–09). Автор пейзажів, натюрмортів, портретів, темат. картин. Відтворював події на флоті під час 2-ї світової війни та у мирні дні. Окремі роботи зберігаються у Севастоп. ХМ, Музеї міліції Севастополя.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Скелі у Блакитній бухті» (1951), «Вересневий сніг у Севастополі» (1963), «Вид на бухту в Севастополі» (1965), «Сухе вино та яблука» (1966), «Пам’яті матері» (1969), «Повернення з походу» (1970), «Ранні овочі» (1971), «Виноград» (1973), «Фронтові проліски» (1975), «Безсмертя. Пам’яті медсестри Г. Руденко» (1978), «Яблука» (1981), «Мигдаль квітне» (1988), «Севастопольські маки» (1990), «Автопортрет» (1997), «Захід сонця у Севастополі» (2001), «Севастополь в облозі. Вісточка з фронту» (2003), «Соняшники» (2006), «Жасмин» (2007), «Дзвіночки», «Весняний натюрморт» (обидва — 2008).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
