Лусинян Мартин Христофорович
ЛУСИНЯ́Н Мартин Христофорович (08(20). 02. 1896, м. Ростов-на-Дону, Росія — 09. 05. 1983, м. Краснодар, РФ) — актор, артист розмовного жанру. Нар. арт. РРФСР (1960). Навч. у Вірмен. духов. семінарії, яку не закін. через брак коштів; сценічну діяльність розпочав 1911 у вірмен. драм. трупі (обидва — м. Нахічевань-на-Дону, Росія, нині у складі Ростова-на-Дону). 1916–20 — актор «Нар. театру» (м. Армавір, нині Краснодар. краю, РФ). Працював 1920–25 у Ростов. антреприз. театрі оперети, водночас брав участь у створенні основ майбут. нац. вірмен. муз. комедії, здійснив перші режисер. постановки, переклав багато оперет з рос. на вірмен. мову. 1930–39 — читець-ведучий філармоній Баку, Ростова-на-Дону, Пермі, Свердловська (нині Єкатеринбург), Тули (усі — РФ); 1939–41, від 1948 — у Краснодар. край. театрі оперети; 1941–44 — Сталін. театрі ім. Артема (нині Донецьк), евакуйов. до Казахстану; 1944–47 — Ворошиловгр. укр. муз.-драм. театрі ім. О. Островського (нині Луганськ); 1947–48 — Театрі муз. комедії ім. А. Пароняна (Єреван). Виступав у ролях комед. жанру, значно розширив традиц. рамки амплуа коміка. 2003 в Краснодарі на честь Л. названо вулицю.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Хома («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Шпак, Опанас Іванович («Шельменко-денщик», «Сорочинський ярмарок» О. Рябова), Попандопуло («Весілля в Малинівці» Б. Александрова), Ременник («На світанку» О. Сандлера), Сергій Іванович («Степові вогники» В. Володіна), Сусик, Сапун-Тюфякін («Трембіта», «Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Малхар («Жриця вогню» В. Валентинова), Синичкін («Лев Гурич Синичкін» М. Кіракосова), Акакій Плющихін («Тютюновий капітан» А. Ейхенвальда), Гастон («Москва–Париж–Москва» В. Мураделі), Шарль Буридан, Валлерштейн («Баядера», «Осінні мотиви» І. Кальмана).
Рекомендована література
- Самойлов П. Артист М. Лусинян // Крас. знамя. 1956, 13 нояб.;
- Ломоносов А. Кудесник улыбки // Cов. Кубань. 1969, 28 дек.;
- Ганзурова Т. Большой ребенок Лусинян // Кубан. новости. 1998, 27 марта.