Луцик Богдан Дмитрович
ЛУ́ЦИК Богдан Дмитрович (09. 05. 1946, Львів) — лікар-інфекціоніст, імунолог. Син Д. Луцика і Л. Луцик-Кордовської, брат Максима та Олександра Луциків. Доктор медичних наук (1992), професор (2002). Закін. Львів. мед. інститут (1970), де відтоді й працює (нині університет; з перервами): 2000–07 — зав., від 2007 — професор кафедри клін. лаборатор. діагностики; 1974–76 — в Інституті вірусології АМН СРСР та Університеті Дружби Народів у Москві; 1977–81 — у Львів. НДІ епідеміології та мікробіології; 1994–95 — доц. кафедри інфекц. хвороб Івано-Фр. мед. академії; 1995–2000 — у Львів. діагност. центрі. Вивчає клініку вірус. гепатитів, питання застосування імунол. моніторингу для прогнозування наслідків менінгоенцефалітів та хвороб, що передаються статевим шляхом.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гнойные менингиты. К., 1990 (співавт.); Хронізація хвороб, що передаються статевим шляхом: Посіб. Л., 1999; 2005 (співавт.); Лабораторна імунологія: Посіб. Л., 2002; 2005; Імунологічне обстеження хворих на стабільну стенокардію: Посіб. К., 2003 (співавт.); Вибрані питання кардіології для сімейних лікарів: Навч. посіб. К., 2007 (співавт.); Клінічна лабораторна діагностика: Навч. посіб. К., 2011 (співавт.).
Рекомендована література
- Зіменковський Б. С., Ґжеґоцький М. Р., Луцик О. Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006. Л., 2006.