Макаров Олег Олександрович
МАКА́РОВ Олег Олександрович (26. 07. 1929, м. Рубцовськ, нині Алтай. краю, РФ — 08. 11. 1995, Київ) — футболіст (воротар), тренер. Чоловік Л. Михайловської. Заслужений майстер спорту СРСР (1961), заслужений тренер України (1965). Закін. Київський інститут фізичної культури. Чемпіон (1961) і срібний призер (1952, 1960) чемпіонатів СРСР. Володар Кубка СРСР (1954). Бронзовий призер Спартакіади народів СРСР у складі збірної України (1956). Почав грати 1944 у Куйбишеві (нині Самара, РФ). Виступав за спорт. клуби «Харчовик» (Одеса, 1947), «Динамо» (Київ, 1948–63). Тренери — О. Ошенков, А. Ідзковський. У вищій лізі чемпіонатів СРСР провів 206 ігор (258 пропущених м’ячів), у Кубку СРСР — 11(15). За збірну команду СРСР зіграв 1 офіц. та 3 товариські матчі. Працював ст. тренером футбол. школи «Динамо» (1964), гол. тренером дублюючого складу команди «Динамо» (1965; обидві — Київ); гол. тренером команд «Локомотив» (Вінниця, 1966) та «Авангард» (Тернопіль, 1967); тренером і нач. відділу футболу ЦР спортивного товариства «Авангард» (1967–87), ст. тренером відділу футболу Респ. ради спортивного товариства профспілок (1988–89, обидві — Київ). Автор кн. «Вратарь» (К., 1963). Від 1996 Київ. обл. федерація футболу проводить щоріч. зимовий турнір «Меморіал М.».
Завантажити статтю
Людина 
