Михайловський Володимир Миколайович

МИХАЙЛО́ВСЬКИЙ Володимир Миколайович (15. 08. 1914, м. Костянтиноград Харків. губ., нині Красноград Харків. обл. — 13. 12. 1978, Львів) — фахівець у галузі автоматики й інформатики, кібернетик. Кандидат технічних наук (1950), член-кореспондент АН УРСР (1961). Закін. Моск. енергет. інститут (1939). У 1939–40 та 1941–45 — в армії, був учасником 2-ї світової вій­ни. 1945–46 — ст. лаборант, ст. н. с. Львів. політех. інституту; 1946–51 — молодший науковий співробітник Інституту автоматики і телемеханіки АН СРСР у групі автомат. контролю при Львів. політех. інституті; у червні 1951 — старший науковий співробітник відділу автоматизації вироб. процесів, від липня 1951 — зав. лаб. автомат. контролю, від вересня 1952 до 1978 — завідувач відділу автоматизації вироб. процесів та автомат. і телемех. обладнань (пізніше — методів відбору інформації), у липні–вересні 1952 — в. о. дир., у жовтні 1952 — липні 1953 — заступник директора з наукової роботи Фіз.-мех. інституту АН УРСР (Львів). М. належить провідна роль у створенні теорії та нових засобів побудови інформ.-вимірюв. систем і приладів пошуку, розвідки та оцінення корис. копалин різними фіз. методами. Один із основоположників нового наук. напряму з проблем інформ.-вимірюв. систем — фізикометрії. Дослідив низку питань щодо відбору та передачі інформації магніт., акуст., ядер. та електромагніт. методами. Особисто та разом з учнями одержав важливі результати з теорії відбору та перетворення сигналів, теорії та методів розрахунку електромагніт. і акуст. інформ. каналів, методів побудови вимірюв. перетворювачів та інформ. систем відбору і передачі інформації. Автор та спів­автор кількох наук. винаходів.

Завантажити статтю