Намжилов Чиміт-Регзен

НАМЖИ́ЛОВ Чиміт-Регзен (Намжилов Чимит-Рэгзэн; 10. 06. 1926, улус Жебхесен, нині Забайкал. краю, РФ — 09. 05. 1990, м. Улан-Уде, Бурятія, РФ) — бурятський поет, перекладач, журналіст. Нар. поет Бурятії (1990). Член СП СРСР (1959). Закін. Бурят. пед. інститут (Улан-Уде, 1952). Працював ред. ж. «Байкал», заступник голови Держтелерадіо Бурят. АРСР, зав. відділ. ТАРС у Монголії, відп. секр. СП Бурятії. Автор понад 20-ти поет. збірників, серед них — «Сэлмэг үдэр» («Ясний день, 1952), «Алтан үлгы» («Золота колиска», 1958; 2000), «Эхын зүрхэн» («Серце матері», 1964), «Хилээмэнэй сэн» («Ціна хліба», 1966), «Түүбэри зохёол­нууд» («Вибране», 1973), «Жэлэй дүрбэн саг» («Чотирі пори року», 1986). Писав також для дітей: зб. «Энеэдэтэй эреэхэн дэбтэр» («Весела книжка», 1963), «Сэсэгтэ хамбы» («Караван квітів», 1965), «Хүлэг хээр» («Аргамак», 1988; усі — Улан-Уде). Чимало віршів Н. покладено на музику. Перекладав бурят. мовою твори монгол. та рад. поетів. Вивчав життєвий і твор. шлях Т. Шевченка, переклав його баладу «Тополя» та поему «Сон (У всякого своя доля)» (опубл. у ж. «Байгалей толон», 1961, № 2), уривок із поеми «Гайдамаки» («Байгал», 1964, № 2). У них він зміг адекватно передати ідей. зміст, героїко-романт. пафос, складні особливості худож. форм, зокрема жанрово-стиліст. та композиц. своєрідність, потуж. лірич. струмінь та ін. компоненти словесно-образ. тканини оригіналу.

Завантажити статтю