Одеський район

ОДЕ́СЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться в центральній частині Одеської області. О. р. утвор. 1923 з Дальниц. волості та частини Вусатів. волості. Тоді ж окремо сформовано Біляївський район (з Біляїв., Маяків. і Троїц. волостей), Овідіопольсь­кий район (з Грос-Лібентал. волості та м. Овідіополь, нині смт) і Антоно-Кодинців. р-н (з Антоно-Кодинців., Курисово-Покров. і Сичав. волостей; згодом перейменовано на Комінтернівський район, а 2016 — на Лиманський). 1923–25 — у складі Одес. губ.; 1923–30 — Одес. округи. Станом на 1 жовтня 1925 пл. О. р. становила 564 квадрат. версти, мешкали 23 116 осіб. Було 15 сільс. рад, зокрема й Ольгіїв. нім. національна. 1926–39 існував Грос-Лібентал. (Спартаків.) нім. нац. р-н. 1930 О. р. ліквідовано, а його насел. пункти зараховано у межі тер. приміс. зони Одес. міськради. 1937 відновлено у складі Одес. обл. У тому ж році О. р. складався з 24-х сільс. рад, 1946 — з 18-ти (Августів., Бурлачо-Балків., Великобалків., Великодальниц., Гниляків., Григорів., Дальниц., Іллін., Красносіл., Крижанів., Кубан., Маринів., Нерубай., Новодофінів., Прилиман., Протопопів., Сухолиман., Холодно-Балків.; 29 сіл, 15 хуторів, 9 с-щ). У післявоєнні роки його пл. становила 0,6 тис. км². 1962 О. р. ліквідовано знову. Більшу частину сільс. рад зарахували до Біляїв. р-ну, Григорів., Красносіл. і Фонтан. сільс. ради — до Комінтернів. р-ну.

У липні 2020 втретє створ. з міст обл. значення Одеса, Біляївка, Теплодар, Чорноморськ (до 2016 — Іллічівськ), Южне та рад, що входили до розформованих у процесі децентралізації Біляїв. р-ну (Хлібодар. селищ., Августів., Березан., Василів., Великодальниц., Вигодян., Градениц., Дачнен., Іллін., Кагарлиц., Кам’ян., Майорів., Маринів., Маяків., Мирнен., Нерубай., Секретарів., Троїц., Усатів., Холоднобалків. і Яськів. сільс.), Лиман. р-ну (Доброслав., Новобіляр., Чорномор. селищ., Визир., Дмитрів., Іванов., Калинів., Кордон., Красносіл., Кремидів., Крижанів., Любопіл., Новодофінів., Олександрів., Першотравневої, Сичав., Трояндів., Фонтан., Шомполів. сільс.) та Овідіопол. р-ну (Авангардів., Великодолин., Овідіопол., Таїров. селищ., Барабой., Дальниц., Доброолександрів., Йосипів., Калаглій., Мар’янів., Микол., Молодіжнен., Надлиман., Новоградків., Новодолин., Петродолин., Прилиман., Роксоланів., Сухолиман. сільських). До О. р. також зарахували Єгорів. сільс. раду Роздільнян. р-ну, Павлин. сільс. раду Іванів. р-ну й Удобнен. сільс. раду Білгород-Дністров. р-ну. Площа 3655,657 км² (155 насел. пунктів, з них 141 сільський).

Станом на 1 січня 2021 проживала 1 382 541 особа, з них у містах і смт — 1 190 053 особи (в Одесі — 1 015 826); переважно українці, а також росіяни, молдовани, болгари, вірмени, білоруси, ґаґаузи, цигани, німці та ін. Територіал. громади: 5 міських — Одес. (161,2 км²), Біляїв. (398,7 км², станом на 2020 — 22 632 особи, 7 насел. пунктів), Теплодар. (7,7 км², 10 081 особа), Чорномор. (26,5 км², 71 308, 4 насел. пункти, зокрема й смт Олександрівка), Южнен. (107,5 км², 35 318 осіб, 7 насел. пунктів, зокрема й смт Нові Білярі, с. Сичавка); 6 селищ. — Авангардів. (69,6 км², 19 598 осіб, 5 насел. пунктів, зокрема й смт Авангард і Хлібодарське), Великодолин. (126,2 км², 16 906 осіб, 2 насел. пункти, зокрема й смт Великодолинське), Доброслав. (313,9 км², 15 192 особи, 17 насел. пунктів, зокрема й смт Доброслав, що до 1933 мало назву Антоново-Кодинцеве, 1933–2016 — Комінтернівське), Овідіопол. (238,4 км², 15 497 осіб, 3 насел. пункти), Таїров. (39,1 км², 14 479 осіб, 4 насел. пункти, зокрема й смт Таїрове), Чорномор. (43,5 км², 7953 особи, 2 насел. пункти, зокрема й смт Чорноморське); 11 сільс. — Великодальниц. (146,6 км², 12 167 осіб, 3 насел. пункти), Вигодян. (289,6 км², 12 006 осіб, 15 насел. пунктів), Визир. (419,1 км², 9753 особи, 19 насел. пунктів), Дальниц. (214 км², 14 185 осіб, 9 насел. пунктів), Дачнен. (174,9 км², 10 474 особи, 8 насел. пунктів), Красносіл. (294,6 км², 12 790 осіб, 14 насел. пунктів), Маяків. (149,7 км², 12 329 осіб, 5 насел. пунктів, зокрема й с. Маяки), Нерубай. (97,5 км², 12 606 осіб, 5 насел. пунктів, зокрема й с. Нерубайське), Усатів. (253,5 км², 14 891 особа, 15 насел. пунктів, зокрема й с. Усатове), Фонтан. (90 км², 18 019 осіб, 7 насел. пунктів, зокрема й с. Фонтанка), Яськів. (216,3 км², 8531 особа, 2 насел. пункти, зокрема й с. Яськи).

Починаючи з 24 лютого 2022 тер. України, зокрема й О. р., зазнає агресив. військ. дій з боку РФ. 2 березня унаслідок обстрілів рос. військами с. Дачне та пн.-зх. тер. Одеси пошкоджено 9 будинків. 9 травня 2022 рос. ракета влучила у торг. центр «Riviera» у с. Фонтанка, унаслідок чого одна людина загинула і 5-х поранено. Нині О. р. фактично повторює межі Одес. агломерації (Великої Одеси), а також включає в себе Южнен. субрегіон. На Пн. межує з Роздільнян. і Березів., на Пд. Зх. (по Дністровському лиману) — з Білгород-Дністров. р-нами Одес. обл., на Сх. (по Тилігульському лиману) — з Микол. р-ном Микол. обл. На Зх. проходить укр.-молд. кордон (пункти пропуску: Градинці, Маяки-Удобне). Значну тер. О. р. омивають води Чорного моря (довж. узбережжя бл. 120 км). Є також Великий Аджалицький лиман, Малий Аджалицький лиман, Кучурганський лиман, Куяльницький лиман, Сухий лиман і Хаджибейський лиман. Серед озер — Біле, Путрине, Тудорове. Протікають річки: Барабой, Великий Аджалик, Малий Аджалик, Акаржанка, Дальник, Кубанка (усі — бас. Чорного моря), Турунчук, Скуртянка (обидві впадають у Дністер).

Більша частина О. р. лежить на Причорноморській низовині, між Дністров. і Кучурган. (на Зх.) та Тилігул. (на Сх.) лиманами — низовинна Дністровсько-Тилігульська рівнина. На Пн. — відроги Подільської височини. Поверхня — низовинна (на Пн. — підвищена) пологохвиляста лесова рівнина, розчленована балками та ярами. Розвідано поклади черепашнику, глини, піску та щебеню; є лікувал. грязі та ропа. Ґрунти переважно чорноземні (пд. малогумусні та слабогумусовані); у заплаві Дністра — лучні, лучно-болотні та болотні. У Великодолинському — адміністрація Одес. лісгоспу. Осн. деревні породи: дуб, акація біла, сосна, граб, ясен, липа, в’яз. Тер. і об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — Нижньодністровський національний природний парк (охороняють від 2008, 21311,1 га), Дальницький заказник (від 1974, 1024 га, ботан., Авангардів. громада); місц. — Тилігул. регіон. ландшафт. парк (від 1997, 13 954 га, Доброслав. громада), заказники Діброва болотного дуба (від 1973, 21,4 га, Яськів. громада), Лузанівський ліс (від 2008, 116,6 га, Фонтан. громада; обидва — ландшафтні), Тилігульський пересип (від 1983, 390 га, орнітол., Южнен. громада), Калинівський (92 га, Визир. громада), Костянська Балка (28 га, Дачнен. громада; обидва — ботан.), заповідне урочище Дністровські плавні (7620 га; усі — від 1993), пам’ятки садово-парк. мистецтва парки «Дністер» (10 га, Біляївка) і дит. санаторію «Хаджибей» (32,6 га, с. Холодна Балка; обидва — від 1973).

Гол. пром. підприємства розташ. переважно в міських насел. пунктах. Діють Одеський морський порт, мор. порти «Південний» (Южне), «Чорноморськ» (до 2017 — Іллічівсь­кий морський торговельний порт); міжнар. аеропорт «Одеса». Залізничні станції: Одеса-Головна, Одеса-Застава I, Одеса-Застава II, Одеса-Західна, Одеса-Мала, Одеса-Пересип, Одеса-Порт, Одеса-Сортувальна, Одеса-Східна, Одеса-Товарна; Акаржа, Барабой, Берегова, Вигода, Дачне, Кремидівка, Ксенієве, Кулиндорове, Овідіополь, Поромна, Промислова, Усатове, Хімічна, Чор­номорськ-Порт, Чорноморська. Автошляхи міжнар. значення: Одеса–Київ, Одеса–Мелітополь–Новоазовськ, Одеса–Рені–кордон із Румунією, Одеса–Кучурган–пункт контролю «Кучурган» (кордон із Молдовою), Одеса–Чорноморськ, Сичавка–Чорноморське–Одеса. Пл. с.-г. угідь понад 270 тис. га.

Основні галузі с. господарства: вирощування зерн. культур, городництво, виноградарство, садівництво та тваринництво. Функціонують (без врахування Одеси): «Біотехніка» Інженерно-технологічний інститут НААНУ, Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція НААНУ, Одес. регіон. держ. лабораторія Держ. служби України з питань безпечності харч. продуктів та захисту споживачів (усі — Хлібодарське), Крижанів. і Маяків. філії Астроном. обсерваторії Одес. університету, Маяків. дослідна гідрол. станція Одес. екол. університету, Овідіопол. профес.-тех. аграрне училище, Чорномор. мор. фаховий коледж Одес. мор. університету, Чорномор. профес. судноремонт. ліцей; 107 заг.-осв. шкіл, 102 дитсадки; Музей образотвор. мистецтв у Чорноморську (див. Іллічівський музей образотворчих мистецтв ім. О. Білого), Овідіопольський історико-краєзнавчий музей, Біляїв. міський музей «Чистої питної води», Біляїв. істор.-краєзн. музей, Музей міста Южного, 135 бібліотеч. і клуб. закладів. У с. Малодолинське Чорномор. міської громади — обл. дит. санаторій «Мала Долина»; у с. Олександрівка Фонтан. громади — обл. психіатр. лікарня № 2. Друкують газети: «Наддністрянська правда» (Овідіополь), «Новини Южного», «Південна зоря» (Біляївка), «Слава хлібороба» (Доброслав), «Чорноморський маяк» (Чорноморськ) та ін. Серед аматор. колективів Одес. обл. одними з найпопулярніших стали ансамбль нар. танцю «Дана», цирк. студії «Арлекіно» (обидва — Чорноморськ), «Каскад», інструм. ансамбль «Акцент» (обидва — Южне), духовий оркестр «Юність» (с. Троїцьке).

Пам’ятки архітектури: Вознесен. церква у с. Нерубайське (1816), Різдво-Богородична церква у с. Усатове (1822; обидві — нац. значення), Свято-Успен. церква (1873), Свято-Микол. церква (1897) у Біляївці, Грос-Лібентал. кірха (1860-і рр.) й особняк (кін. 19 ст.) у Великодолинському, церква Миколи Угодника в Овідіополі (1830), будівля винороб. станції (особняк Таїрова) на Сухому лимані в Таїровому (1910–12), Петропавлів. церква та садиба Дубицького в с. Василівка (19 ст.), Свято-Георгіїв. церква у с. Єгорівка (1825–27), церква Усікновіння голови Іоанна Предтечі в с. Іванове (поч. 19 ст.), церква св. Іллі Пророка в с. Іллінка (1892), костел Різдва Пресвятої Діви Марії в с. Кам’янка (кін. 19 ст.), Марієнтал. кірха (колиш. костел Матері Божої Святого Ружанця) в с. Мар’янівка (1890), церква св. Миколи в с. Миколаївка (1880), Нойбур. кірха в с. Новоградівка (кін. 19 ст.), маяк у с. Санжійка (1921), початк. нар. училище в с. Сухий Лиман (1892), Свято-Микол. церква в с. Троїцьке (кін. 19 ст.).

Пам’ятки археології нац. значення: Надлиманське городище (9 ст. до н. е.), Роксоланське городище (стародавнє м. Ніконій, 9 ст. до н. е. — 4 ст. н. е.), городище та некрополь Кошари в однойм. селі (9 ст. до н. е.), курган у с. Усатове (3 тис. до н. е.; див. Усатівська культура та Усатівські пам’ятки). Обстежено археол. пам’ятку серед. періоду пізнього палеоліту Велика Акаржа побл. Великодолинського, двошар. поселення (доби пізньої бронзи та римського часу) в с. Йосипівка, поселення епохи пізньої бронзи в Чорноморську, значну кількість антич. поселень (зокрема в Овідіополі, Чорноморську, с. Маяки) та давніх курганів і курган. груп (зокрема у Великодолинському, Овідіополі, селах Йосипівка, Мар’янівка, Молодіжне).

Серед видат. уродженців — мово­знавець, перекладач 19 ст. Я. Гінкулов (Овідіополь); громад.-політ. діяч, мовознавець, літературознавець А. Ніковський (с. Іванове), історик М. Слабченко (академік АН УРСР), психолог О. Чебикін (академік НАПНУ; обидва — с. Нерубайське), мікробіолог К. Андріюк (с. Маяки), педіатр Б. Резнік (с. Холодна Балка; обоє — чл.-кор. НАНУ); цитолог, цитоембріолог Т. Бланковська (с. Усатове), лікар С. Караманенко (Біляївка), акушер-гінеколог Н. Нізова (Доброслав), фізик О. Дяченко (с. Маринівка), математик М. Тихоненко (с. Чапаєве, нині Тихе), економіст В. Никифоренко (Біляївка), фахівець у галузі харч. технологій М. Остапчук (с. Іллінка), гідрологи О. Іваненко (с. Шевченкове-Кут), О. Литовченко (Доброслав), кліматолог Г. Ляшенко (Овідіополь), історики П. Гарчев (с. Іванове), Д. Щербаков (с. Троїцьке), правознавці В. Дудченко (Біляївка), О. Сурилов (с. Гнилякове), психолог О. Санникова (с. Василівка), педагог О. Сергєєв (с. Барабой); поет В. Гетьман (с. Маяки); мистецтво­знавець А. Шпаков (с. Новоградківка); графік О. Козюренко (засл. діяч мистецтв УРСР; с. Гнилякове), живописці Л. Ходченко (засл. художник УРСР; с. Шаманівка), В. Вербаховський (с. Степанівка), С. Горбенко (Овідіополь), скульптор, живописець М. Степанов (с. Роксолани); актори В. Самойлов (нар. арт. СРСР; с. Єгорівка), Г. Бутовська (засл. арт. УРСР, Біляївка), А. Бобер (Чорноморськ), актриса, журналістка Л. Недін (Овідіополь; обоє — засл. арт. України), художник-постановник, режисер В. Чвалінський (с. Сичавка); віолончеліст Г. Авер’янов (засл. діяч мистецтв УРСР; Біляївка); співаки Н. Войцеховська (засл. діяч мистецтв України; с. Гнилякове), І. Горді (Овідіополь), М. Дідученко (с. Троїцьке); фахівець у галузі рибного господарства, політ. діяч М. Шведенко (с. Миколаївка); церк. діячі Дамаскин (Д. Цедрик) і В. Красницький (обидва — с. Маяки); фахівець у галузі фізичної культури та спорту О. Зінченко (Великодолинське), тренер М. Шинкаренко (сучасне п’ятиборство; с. Дальник), спортсменки Т. Кочергіна (гандбол; Овідіополь), Н. Феліксова (веслування на байдарках і каное; Чорноморськ); учасники 2-ї світової вій­ни — Герої Рад. Союзу П. Вернидуб (с. Усатове), П. Вертелецький (Овідіополь), П. Згама, В. Кипенко, С. Кравченко (усі — Біляївка), І. Коновченко (с. Трояндове), М. Сташков, І. Чулков (обидва — с. Маринівка), І. Ткаченко (с. Яськи), пов­ні кавалери ордена Слави І. Безпалько (с. Павлинка), Г. Ляхівсь­кий (Біляївка), О. Матіященко (Ові­діо­поль), О. Перекрестов (с. Великий Дальник). З Чорноморськом по­в’язані життя та діяльність поета І. Гаврилюка та засл. художника України А. Горбенка, нар. арт. України Л. Стадниченко (див. вокал. ансамбль «Доля»), спортсменів І. Разорьонова, В. Савченка (обидва — важка атлетика), А. Онуфрієнка (легка атлетика); з Доброславом — поета В. Вовка; з Овідіополем — біолога Б. Мілкуса, журналіста, письменника та поета А. Ройченка. Інженером Маяко-Біляїв. зрошувал. системи працював фахівець у галузі електромеханіки Д. Макаренко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю