Плаксій Олександр Семенович
ПЛАКСІ́Й Олександр Семенович (31. 07(13. 08). 1911, м. Курськ, Росія — 31. 03. 1986, Чернівці) — художник театру. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958). Член СХУ (1959). Закінчив Харківський художній інститут (1936; викладачі А. Петрицький, О. Хвостенко-Хвостов, С. Прохоров). Відтоді працював у Харківському театрі Революції, 1941–72 — Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені О. Кобилянської (художник-постановник, головний художник). Оформив вистави: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Безталанна» І. Карпенка-Карого (обидві — 1938), «Украдене щастя» І. Франка (1941), «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1946), «Вій, вітерець!» Я. Райніса (1951), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького (1958), «Устим Кармелюк» В. Суходольського (1962), «Невольник» за Т. Шевченком (1964), «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта (1965). Створив оригінальну сценографію у виставах сценічного літопису Буковини: «Весняний потік» З. Прокопенка (1949), «Дністрові кручі» О. Ананьєва за Ю. Федьковичем, «Леся» М. Андрієвич (обидві — 1959), «Вовчиха» (1963) і «Земля» (1974) за О. Кобилянською. Учасник республіканських мистецьких виставок від 1947. Характерні риси творчості — ліризм, теплі барви, поетичність та народність. Твори П. зберігаються у Чернівецькому художньому музеї.
Рекомендована література
- Фейгін Я. Його не бачить глядач // Радянська культура. 1958, 19 січ.;
- Борисенко П. Світле, радісне мистецтво // Радянська Буковина. 1958, 8 черв.;
- Пулинець О. Художник театру // Там само. 1968, 4 лют.
Завантажити статтю
Людина 
