Бузанов Віктор Іванович

БУЗА́НОВ Віктор Іванович (31. 08. 1934, Київ — 06. 02. 2007, там само) — фахівець у галузі оптичного та оптико-електрон­ного приладобудува­н­ня. Син І. Бузанова. Кандидат технічних наук (1983). Заслужений машинобудівник України (1994). Ленінська премія (1976). Державні премії СРСР (1990) та України в галузі науки і техніки (2008). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2004). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1958). Від­тоді працював у Центральному КБ заводу «Арсенал» (Київ), де про­йшов шлях від інженера-кон­структора до начальника—головного кон­структора (1977—2006). Від 1992 виконував обовʼязки Головного кон­структора Мін­промполітики України з напряму оптичного і оптико-електрон­ного приладобудува­н­ня. Основний напрям наукової діяльності — створе­н­ня систем прицілюва­н­ня для ракетно-космічної техніки. Б. був у складі групи прицілюва­н­ня ракети, що 20 серпня 1960 вивела на орбіту третій штучний супутник із собаками Білкою і Стрілкою на борту. Під його керівництвом та за без­посередньої участі роз­роблені й створені системи прицілюва­н­ня космічних ракет-носіїв «Союз», «Космос», «Інтеркосмос», «Молнія», «Протон», «Циклон», «Зеніт», «Енергія-Буран», бо­йових стаціонарних ракетних комплексів від Р-14 до Р-36, від РС-12 до РС-20 «Сатана», стратегічних ракетних комплексів «Темп-2С», «Піонер», «Тополь» та оперативно-тактичних «Точка», «Точка-У», «Ока-У». Окрім того, були роз­роблені системи виміру взаємних кутових роз­воротів для супутників та орбітальних космічних станцій «Салют», «Мир» та ін., а також гірокомпаси, авіаційні стрілецькі приціли як для повітряної стрільби, так і для торпедо- та міномета­н­ня, нашоломні системи ціле­вказува­н­ня, прицільно-пошукову апаратуру для протичовнової авіації, не­акустичні засоби виявле­н­ня під­водних човнів, інфрачервоні теплові голівки самонаведе­н­ня для керованих ракет класу «повітря—повітря» і «земля—повітря», лазерні висотоміри для штучних супутників Землі та ін. В остан­ні роки життя під його науковим керівництвом були створені десятки різних вітчизняних систем для космічної, авіаційної, бронетанкової та ін. бо­йової техніки, зокрема для космічного апарату «Мікросупутник», літака Ан-70, танків Т-80УД і Т-84. Роз­робки Б. стали національним на­дба­н­ням і основою для виробництва високоточної зброї, космічної та авіаційної техніки, приладів цивільного викори­ста­н­ня (фототехніка, дорожні світлофори на світлови­промінювальних діодах, оптико-електрон­ні прилади для медичних за­стосувань тощо).

Завантажити статтю