Кобзон Йосип Давидович
КОБЗО́Н Йосип Давидович (11. 09. 1937, м. Часів Яр, нині Артемів. міськради Донец. обл. — 30. 08. 2018, Москва) — естрадний співак (баритон), педагог, громадсько-політичний діяч. Професор (1993). Народний артист УРСР (1991), CPСP (1987). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000, 2002, 2012), «За заслуги перед Вітчизною» (Росія, 1997, 2002, 2012). Орден Слави (Азербайджан, 2007). Державна премія СРСР (1984). Лауреат міжнар. конкурсів: у Сопоті (Польща, 1964), Будапешті (1966), «Золотий Орфей» (Болгарія, 1968). Закін. Держ. муз.-пед. інститут ім. Гнесіних (Москва, 1973; кл. Л. Котельникової, Г. Орнатліхова). Соліст Всесоюз. радіо (1959–62), Росконцерту (1962–65), Москонцерту (1965–89). Водночас від 1984 викладав у Рос. академії музики ім. Гнесіних (Москва). Депутат ВР СРСР і Держ. Думи PФ кількох скликань. Співпрацював із композиторами А. Островським, М. Блантером, А. Новиковим, В. Соловйовим-Сєдим, М. Фрадкіним, О. Фельцманом, С. Туликовим, О. Пахмутовою, Д. Тухмановим, Е. Колмановським; поетами Є. Євтушенком, М. Матусовим, Р. Рождественським, М. Добронравовим. Виступав із концертами в усіх респ. СРСР та у понад 100 зарубіж. країнах. У Донецьку К. споруджено пам’ятник, у м. Часів Яр його іменем названо вулицю та відкрито музей співака. Записав низку муз. альбомів та компакт-дисків. Серед учнів — естрадні співаки І. Отієва, В. Легкоступова, М. Хлєбникова, Валерія. За підтримку дій В. Путіна щодо анексії Криму Указом Президента України 2018 позбавлений держ. нагород України.