Багнюк Сергій Каленикович

БАГНЮ́К Сергій Каленикович (29. 03. 1979, с. Фаринки Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. — 09. 05. 2023, поблизу с. Орлянське Куп’янського р-ну Харківської обл., похований 12. 05. 2023 у с. Пнівне Камінь-Каширського р-ну) — військовик. Солдат. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). Закінчив Пнівненську загальноосвітню школу (1996), здобув професію машиніста бульдозера у Камінь-Каширському професійно-технічному училищі. Працював на будівництві. Мешкав у с. Верхи Камінь-Каширського р-ну, м. Ковель Волинської обл. і Фаринках. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) вступив до роти охорони Камінь-Каширського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Від кінця квітня 2022 — у 14-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України. У червні вирушив на фронт. Відзначився як солдат кулеметного відділення кулеметного взводу 1-го стрілецького батальйону. Мав військовий позивний «Буханка», бо був водієм автомобіля УАЗ-3303. Брав участь у боях поблизу м. Соледар Бахмутського р-ну Донецької обл., потім у звільненні Харківської обл. Відтоді воював поблизу м. Бахмут, згодом — знову на Харківщині. Вогнева група під його командуванням знищила 10 окупантів та БТР-80, пошкодила бронетранспортер, захопила дві БМП та виявила склад з артилерійськими боєприпасами, а особисто він ліквідував 10 окупантів. Загинув унаслідок ворожого артобстрілу під час виконання бойового завдання.

Завантажити статтю