Серебровський Олександр Сергійович
Визначення і загальна характеристика
СЕРЕБРО́ВСЬКИЙ Олександр Сергійович (Серебровский Александр Сергеевич; 06(18). 02. 1892, м. Курськ, Росія — 26. 06. 1948, Москва) — російський вчений-генетик. Професор (1923), член-кореспондент АН СРСР (1933), академік ВАСГНІЛ (1935). Закінчив Московський університет (1914). Перебував на військовій службі. Від 1919 працював на дослідній станції птахівництва у Тульській губ. (Росія), від 1921 — на Аніковській генетичній станції поблизу м. Звенигород (нині Московська обл.); водночас 1921–27 — в Інституті експериментальної біології АН СРСР; 1929–32 — завідувач лабораторії генетики Біологічного інституту; 1931–37 — завідувач сектору генетики і селекції Всесоюзного інституту тваринництва (усі — Москва); одночасно — на викладацькій роботі: 1923–30 — завідувач, професор кафедри птахівництва Московського зоотехнічного інституту; 1930–48 — завідувач кафедри генетики Московського університету. Наукові дослідження з загальної генетики та генетики тварин. Автор ідеї про подільність гена. Засновник нового напряму в еволюційному вченні — геногеографії. Запропонував метод боротьби з шкідниками, що ґрунтувався на поширенні самців шкідливих видів з генетичними аномаліями. Проаналізував фено- і геноресурси гібридизації для різних видів тварин. Передбачив глобальну проблему збереження генофонду рідкісних порід тварин, розробив т. зв. метод сигнальних генів. 1932–37 з метою вивчення питань гібридизації працював у заповіднику «Асканія-Нова» (смт Асканія-Нова, нині с-ще Каховського р-ну Херсонської обл.), де під його керівництвом здійснено понад 100 комбінацій схрещувань різних видів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Искусственное получение мутаций и проблема гена // Успехи эксперим. биологии. 1929. Т. 8, вып. 4 (співавт.); Гибридизация животных как наука // Тр. Ин-та по гибридизации и акклиматизации с.-х. животных в Аскании-Нова. 1933. Т. 1; Гибридизация животных. Москва; Ленинград, 1935; Опыт нового метода генетического анализа количественных признаков // Докл. АН СССР. 1936. Т. 2, № 1; Генетический анализ. Москва, 1970; Теоретические основания транслокационного метода борьбы с вредными насекомыми. Москва, 1971.