Ковалів Левко Борисович
КОВАЛІ́В Левко Борисович (псевд. і крипт.: Leonkawallo, Ліо-Кі, Л. К. та ін.; 06(18). 12. 1894, Харків — 26. 10. 1937) — громадсько-політичний діяч, публіцист. Навч. у Київ. комерц. інституті (від 1913), був чл. Укр. студент. громади. Від 1915 — інструктор с.-г. кооперативу Полтав. земства. 1917 став одним із фундаторів УПСР і чл. її ЦК (до 1918). Делегат Всеукр. нац. конгресу, чл. УЦР. Заст. голови Полтав. земської управи й губерн. комісара Тимчас. уряду. Депутат Всерос. установ. зборів, 1-го Всеукр. з’їзду рад у Києві. В УПСР — чл. Лівобереж. бюро, голова Полтав. губерн. комітету. Після розколу УПСР 1918 (серед ініціаторів якого був К.) — один із лідерів, за Гетьманату П. Скоропадського — керівник контррозвідки УПСР (боротьбистів). Співпрацював із більшовиками. 1919 — чл. виконкому Київради, колегії Київ. ЧК, ВУЦВК, за денікінщини — чл. Закордон. бюро Укр. КП (боротьбистів), вів переговори про її вступ до Комінтерну з В. Леніним, Г. Зінов’євим та ін. Редагував г. «Пролетарська правда» (Житомир). Разом із частиною чл. Укр. КП (боротьбистів) увійшов до КП(б)У. Від лютого 1921 — заступник наркома закордон. справ УСРР. У листопаді того ж року вийшов з КП(б)У і РНК УСРР, мотивуючи це хворобою і бажанням займатися наук. діяльністю. Вивчав фотохім. процеси, проблеми кольор. фото та радіомовлення. 1925–26 — голова Укр. філії товариства «Радіопередача», 1928–29 — ред. «Універсального журналу», ж. «Фото для всіх», засн. «Техно-мистецької групи А». Автор наук. праць і наук.-популяр. книг. Від 1930 — асп. у Харкові, згодом — у Моск. фіз.-хім. інституті, де й працював: від 1934 — ст. хімік. 5 листопада 1934 заарешт. у Харкові, звинувачений у приналежності до «Об’єднання укр. націоналістів», згодом — до Контррев. боротьбист. організації. Єдиний із заарешт. у цій справі не визнав своєї вини і не назвав слідчим жодного прізвища. Засудж. до 10-ти р. таборів. Покарання відбував у БАМлазі, де й розстріляний. Реабіліт. 1956.
Рекомендована література
- Юренко О. Живим у небуття. Ковалів Л. Б. // Реабіліт. історією. К.; П., 1992;
- Його ж. Левко Борисович Ковалів // УІЖ. 1993. № 1;
- Його ж. Ковалів (Ковальов) Левко Борисович. Грудень 18, 1894 — жовтень 26, 1937 // Реабіліт. історією. Полтав. обл. Кн. 5. К.; П., 2007.
Завантажити статтю
Людина 
