Аванесов Рубен Іванович

Визначення і загальна характеристика

АВАНЕ́СОВ Рубен Іванович (Аванесов Рубен Иванович; 01. 02. 1902, м. Шуша, Республіка Карабах, Азербайджан — 01. 05. 1982, Москва) — російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1948), професор (1937), член-кореспондент АН СРСР (1958). Державна премія СРСР (1971). Почесний член низки закордонних академій та товариств. Закінчив Московський університет (1925). Досліджував фонетику й морфологію, орфоепію та орфографію, історію російської мови й діалектологію, лінгвогеографію та лексикографію. Розробив теоретичні засади та керував створенням історичного словника давньоруської мови. Ініціював складання діалектологічних атласів російської та білоруської мов. Один з ідеологів створення «Загальнослов’янського лінгвістичного атласу» і координатор роботи над ним діалектологічних комісій слов’янських країн; редактор перших випусків двох серій цього атласу. Сформульовані ним теоретичні ідеї сучасної лінгвогеографії у 1960–70-х рр. помітно вплинули на розвиток української лінгвогеографії, певною мірою втілені в «Атласі української мови».

Завантажити статтю